Як швидко зрозуміти, наскільки ви психологічно здорові чи простими словами про складність та глибину психологічних проблем

Досить часто буває людина звертається за допомогою до фахівця (психолога/психотерапевта і т.д.), але поняття не має про складність і рівень глибини своїх проблем і доводиться багато часу витрачати на те, що б ось це все системно розкласти по поличках людині і пояснити як насправді справи з її психологічним здоров'ям (точніше з людиною - як цілісною системою).

Що і в якій послідовності необхідно робити і за якийсь приблизний час та чи інша проблема може бути вирішена. У цій статті я постараюся дати системне розуміння того, як насправді йдуть справи з психологічним здоров'ям, щоб була можливість хоча б первинної діагностики і більш наближене розуміння того, як йдуть Ваші справи в реальності. Ну що ж поїхали...

Для того, щоб розібратися в цій нелегкій задачі, я скористаюся досить умовною та спрощеною моделлю, яка дозволить привнести розуміння того на якому етапі/рівні психологічного здоров'я чи хвороби ви знаходитесь, та згодом отримати психологічне благополуччя. Що ще важливо розуміти: у наведеній нижче моделі всі проблеми пов'язані з психологічним здоров'ям розташовуються на різних рівнях з точки зору труднощів їх вирішення, а так само з точки зору проникнення в глибинні структури особистості.

На кожному з рівнів можна зустріти певні типи психологічних проблем, наприклад, на рівні неврозів можуть існувати різні типи і види неврозів, але за рівнем складності вони приблизно однакові, оскільки при неврозах найчастіше порушується той чи інший формат взаємодії із зовнішнім світом (простими словами формуються психологічні механізми захисту), але при цьому не спотворюється загальна структура особистості, як наприклад при психопатіях, і не порушується адекватність сприйняття реальності, як наприклад при психозах.

1 Еталон (найвищий щабель) розвитку. Це умовно – найвищий рівень. На ньому знаходяться люди, які максимально повно розкрили свій потенціал, саме вони досягають самоактуалізації та розкриття своєї унікальності та геніальності, з вищеописаного стає ясно, що рівень свідомості таких людей вкрай високий та їх всього 1-2% від загальної маси, саме вони є рушійною силою людства. «Прості» люди теж можуть досягати цього рівня розвитку, але лише на якийсь час, а потім знову повертаються в «звичайний» стан. На цьому рівні розвитку людина часто перебуває у стані потоку, відчуває радість, добрість, натхнення, осяяння, гармонію, щастя. Свідомість людини цьому рівні розвитку особливо ясне, він вкрай сприйнятливий нових ідей, саме тому до нього постійно приходять геніальні, творчі ідеї. Такі люди діють спонтанно, щиро, гнучко, багатовекторно та ефективно.

Більшість людей, що жили на такому рівні, проявили себе як справжні генії – вони створювали і творили в тій чи іншій сфері, хоча й могли іноді знижувати свій рівень свідомості та проявляти себе не з кращого боку. Можна сказати, що такі люди не обтяжені неврозами, вони дуже легко здатні переносити психічні травми. Їх характерні почуття легкості, відсутність шаблонизированности і стереотипності, фізичної чи емоційної напруженості, з цього формується легкість. Звичайно можна впасти в ілюзію і сказати, що, напевно, у таких людей немає проблем, але звичайно це не правда. Здебільшого цьому рівні розвитку виникають проблеми розкриття свого потенціалу, творчої реалізації, чи проблеми пов'язані з розумінням духовних аспектів життя. Я торкався цієї теми у статті: "Хто я? Або як дійти цілісності". І у статті: "Що таке духовний розвиток? Роздуми про сакральне". Ну а по-хорошому, для того, щоб розуміти проблеми цих людей, потрібно самому спочатку хоча б зрідка бувати на цьому рівні.

2 Норма. На цьому рівні розвитку справи досить добре. Тут мірилом нормальності є ефективний рівень соціалізації. Тобто, наскільки ефективно людина вписується в соціум, наскільки добре вона освоює принципи та правила, необхідні для успішної соціалізації. Як він вписується в систему соціальних відносин і налагоджує основні сфери життя (здоров'я, інтимне життя, взаємини з іншими людьми, роботу, гроші і т. д.) і крім цього всього на скільки легко людина справляється з складнощами, що виникають, і неприємностями по життю, на скільки розвинена в людини ступінь асертивності.

Зазвичай свідомість у людини цьому рівні ясна, емоційний стан переважно комфортний, хоча такий рівень радості, щастя і натхнення, який зазвичай відчуває людина лише на рівні еталона, тут рідко досяжний (саме у такі моменти людина потрапляє на верхню щабель розвитку). Так само можна сказати, що тут людина досить швидко і гнучко реагує на зміни в навколишньому світі, вона надмірно не напружується, хоча при цьому відсутнє почуття ширяння, легкості, окриленості натхненням. На цьому рівні в основному проблеми виникають саме з соціалізацією та адаптацією до нових змін (складності при виконанні якоїсь складної роботи, труднощі зі своїм призванням, розвитком необхідних навичок, здібностей, компетенцій тощо).

3 Легкі (невротичні) порушення. На даному рівні розвитку, людина не дуже добре соціалізована, тобто у неї є проблеми зі здоров'ям, можливо з інтимним життям, з взаємовідносинами з оточуючими, з роботою не так все гладко як хотілося б, наприклад мало грошей і т. д. За вищеописаних проблем людина тією чи іншою мірою може не справляється з не складними життєвими ситуаціями, якось не зовсім адекватно реагувати на труднощі, що виникають у житті, можливо має проблеми у спілкуванні з людьми. Свідомість такої людини менш ясна і більшою мірою звужена, ніж на попередніх рівнях (особливо в сенсі самоусвідомлення), когнітивні здібності більш-менш розвинені, але іноді логіка міркувань такої людини може порушуватися. Рівень свідомості так само вже не такий високий через це все більше і частіше людина починає відчувати негативні емоції, є скутість у тілі, відсутність заряду бадьорості та ентузіазму по життю, так само відчувається якась напруженість.

Зазвичай на цьому рівні людина стикається з проблемами у відносинах з іншими людьми, які можуть пров'ялятися у невпевненій поведінці, якихось неадекватних емоційних реакціях та інше. «Звичайні» люди на рівні норми, іноді можуть скочуватися на цей рівень, особливо після труднощів, які вибивають з колії, але зазвичай незабаром людина повертається на звичний їй рівень розвитку.

4 Середня (невротична) дезадаптація. На даному рівні людина вже переживає хоч і тимчасові, але серйозні невротичні стани, такі як: почуття провини, сорому, жалю, печалі депресивні стани, відчай, апатія, спалахи гніву, і т.д. Всі вищеописані ознаки під час подібних станів кратно посилюються. На цьому рівні розвитку свідомість людини стає більш звуженим, тунельним, догматичним, за цим втрачається гнучкість і широта мислення, так само зростає психічна та тілесна напруга тощо.

Зазвичай для цього рівня характерні такі проблеми: неможливість і нездатність реалізовувати цілі (відсутня грамотна постановка та досягнення цілей), виникають проблеми побудови відносин з протилежною статтю (з цього розчарованість у коханні та інтимофобія - страх довірчих відносин), складні відносини в сім'ї та з близькими людьми, немає розуміння як жити і куди йти (з цього випливає проблема нерозуміння свого покликання та сенсу життя), всілякі негативні наслідки після чергової порції (нехай навіть невеликого стресу) тощо.

5 Неврози (середні/важкі) та прикордонні стани. Цей рівень зазвичай належить до рівня захворювань, але за психологічному підході можна завжди знайти у основі захворювань якусь невирішену проблему із боку психіки. Втім, вже й сучасна медицина схиляється до того, що неврози є психогенними та виліковними захворюваннями. На цьому рівні невротичні стани та реакції стають постійними (або вони часто повертаються). Сюди можна віднести такі класи проблем: всілякі сильні нав'язливі страхи (фобії), неврози нав'язливості (обсесивно-компульсивний невроз), хронічна втома, іпохондрія, істерія, генералізована тривожність, анорексія, булімія тощо. Грубо кажучи до цього рівня складності можна віднести різні психосоматичні захворювання, до яких зазвичай відносять астму, гіпертонію, виразку шлунка, алергію, головний біль та багато інших. Також на цьому рівні можна розташувати такі проблеми, як наркозалежність, алкоголізм та тютюнопаління. Сюди можна віднести таке явище як посттравматичний стрес (ПТСР). Якщо спробувати узагальнити, то можна сказати, що у всіх цих випадках в основі «захворювань» лежать глибинні психологічні проблеми, які зазвичай мають своє коріння глибоко в дитинстві (крім посттравматичного стресу). Докладніше про те, що таке неврози і що з ними можна робити розібрано у відео: "Неврози та захисні механізми психіки"

6 Глибокі порушення. Мабуть, цим рівнем ми закінчимо. Можна, звичайно, ще багато чого розписати, але це ми вже полеземо зовсім у нетрі, а не хотілося б. Давайте я в двох словах окреслюю все нижче рівні (для загального розуміння). До цих рівнів вже належать дуже серйозні викривлення та деформації особистості. Сюди входять: різні психопатії, маніакальні порушення, якщо копати ще глибше там вже починаються психози (наприклад маніакально-депресивний психоз), шизофренія і т. д. , приниження, страх, розпач) загалом рівень свідомості дедалі нижчий і нижчий. Наростає рівень напруги. Свідомість ще більше затьмарюється і звужується.

Сухий залишок:

Ну що ж давайте розбиратися, що з цим усім робити і які висновки випливають із вищеописаних рівнів розвитку. Важливо розуміти, що людина не може раптово перестрибнути кілька рівнів. Розвиток особистості (або деградація, якщо нічого не робити) відбуваються поступово, за певною логікою. Структура та система проблем задає той чи інший рівень та тип порушень, грамотно визначивши який можна системно та ефективно вирішувати. Залежно від ступеня розвитку тих чи інших проблем, якщо їх вирішувати розвиваються дедалі тяжкі форми «захворювань» і стають дедалі важчі зцілення симптоми. Чим швидше і більш дрібному рівні вирішуємо проблеми – тим швидше і легше переходимо наступний рівень розвитку.

Що може бути, якщо собою не займатися:

Якщо послідовно переходити за рівнями зразка розвитку людини як системи, аж до рівня глибоких порушень, вийде така картина:

1) свідомість від повної ясності переходить до все більш звужених та затемнених станів;

2) ступінь само розуміння (усвідомленості) та саме регуляції також погіршується з переходом на кожний наступний щабель;

3) емоційний стан від найрадісніших і прекрасних форм переходить до станів, які можна охарактеризувати лише як «пекельні», інтенсивність негативних емоцій зростає з переходом від одного щаблі до іншого;

4) гнучкість і широта мислення та поведінки зменшується з переходом з щаблі на щабель аж до найригідніших варіантів, знижується здатність до творчості;

5) з переходом з ступеня на ступінь збільшується психологічне та м'язове напруження від легкого та розслабленого стану на рівні еталона розвитку, аж до постійного м'язового перенапруги;

6) почуття свободи та автономності особистості від повної впевненості в собі, у своїх можливостях та правах знижується аж до переконаності, що тобою, як маріонеткою, командують якісь чужі сили.

Післямова:

Звичайно можна і потрібно підвищувати свій рівень розвитку, для цього і була створена система курсів та навчальних програм: "Системне налагодження життя". Але найголовніше – вибір, що залишається за кожною людиною. Саме вибір визначає подальшу долю. Саме з нього починається все інше…

На цьому все. До нової зустрічі. З повагою Дмитро Потєєв.