Соціалізація - процес створення щасливого життя, або як вписатися в соціум

Саме собою суспільство – складна система, у якій всі її осередки тісно взаємопов'язані і від діяльності кожної їх залежить ефективність конкретно взятої людини.

Скільки грошей вона буде заробляти, які в неї будуть стосунки, яке у суспільстві вона займе, як до неї будуть ставитися і т. д. Ось так працює ця системна освіта, що являє собою цілісний, соціальний організм, що саморозвивається, всі частини якого взаємодіють між собою.

Щохвилини в суспільстві народжуються нові люди, які на початку свого шляху не знають ні правил, ні законів і тим більше принципів за якими існує і функціонує суспільство, процес оновлення безперервний.

Всім цим знанням, вмінням і навичкам індивідам належить навчитися, щоб вони стали самостійними, самодостатніми, щоб вони мали можливість активно розвиватися, займатися своїм життям, при цьому якось взаємодіючи з суспільством, а надалі у свою чергу вони могли грамотно навчити нове покоління.

Всі люди знаходяться в цій системі, але якщо придивитися, то можна помітити, що хтось відмінно в неї вписався і має всі блага які йому потрібні, а хтось ледве зводить кінці з кінцями і просто «виживає».

Процес засвоєння людиною соціальних норм, культурних цінностей та зразків поведінки суспільства, до якого вони належать і є соціалізація. Вона передбачає активну участь людини у освоєнні культури міжособистісних відносин.

У формуванні певних соціальних норм, ролей та функцій, у придбанні вмінь та навичок, необхідних для їх успішної реалізації. Соціалізація включає пізнання людиною соціальної дійсності, оволодіння навичками практичної індивідуальної та групової роботи та багато інших речей.

Здебільшого соціалізація у суспільстві відбувається у тому напрямі, у якому розвивається суспільство. Наприклад, Якщо суспільстві підтримується свобода особистості, те й соціалізація відбувається з урахуванням даного пріоритету

Тобто створюються умови, що сприяють формуванню індивідуальності особистості, виховання відповідальності та самостійності. Це проявляється і в навчальних закладах, і на роботі, і в сім'ї. Причому дана модель соціалізації передбачає єдність волі та відповідальності.

І навпаки людину можуть з усіх боків на стільки «задавити» нав'язаними правилами та нормами мислення та поведінки, що людина стає просто слухняною, безвільною рабом. Куди сказали йти, туди він і йде, що сказали робити, те й робить.

Соціалізація людини триває все життя, але особливо інтенсивно це відбувається у молоді роки, коли закладається фундамент психологічного розвитку особистості.

Виховний процес формує світогляд людини, розвиває її творче мислення, соціальну активність, уміння працювати у колективі, потреба у самоосвіті, уміння знаходити рішення у нестандартних ситуаціях.

Або навпаки звичку уникати складнощів, інфантильну структуру характеру, негативне мислення та відсутність ефективних стратегій мислення та поведінки.

Визначальне значення для процесів соціалізації має суспільне виховання. З яких розрізняють два основні типи соціалізації:

1. первинна – це засвоєння і цінностей дитиною;
2. вторинна – це засвоєння і цінностей дорослим людиною.

Загалом процес соціалізації можна характеризувати як:

- поступове розширення (у міру набуття індивідом соціального досвіду) сфери його спілкування, діяльності та поведінки;

- розвиток саморегуляції та становлення самосвідомості та активної життєвої позиції.

Як інститути соціалізації виступають сім'я, дитячі садки, школа, різні колективи. У процесі соціалізації людина збагачується соціальним досвідом та індивідуалізується, стає особистістю, набуває можливість і здатність бути не тільки об'єктом, а й суб'єктом соціальних впливів, впливати на соціалізацію інших людей.

Давайте коротко розглянемо процес соціалізації відбувається у кілька етапів:

- Адаптація. Це народження та підлітковий період. На цій стадії головним механізмом соціалізації є наслідування;

- Ідентифікація. З'являється бажання виділяти себе серед інших;

- Інтеграція. Це впровадження у життя суспільства. Інтеграція може проходити благополучно та неблагополучно, залежно від різних факторів;

- Трудова стадія. Людина своїм набутим досвідом впливає на світ довкола себе (ефективно чи ні – це вже інша історія);

- Після трудова стадія (літній вік). Зазвичай на даній стадії відбувається передача соціального досвіду новим поколінням (хоча буває і так, що по суті людині нічого передавати і що такого сценарію не було необхідно максимально швидко і ефективно соціалізуватися, зрозуміти і використовувати принципи і правила соціальної матриці.

Суспільству не байдуже, як пройшов процес соціалізації. Якщо ступінь соціалізації конкретного індивіда не влаштовує суспільство, то суспільство вживає заходів щодо ізоляції даної людини в спеціально створену довкілля, де також відбувається її соц.

Суспільству не байдуже, як пройшов процес соціалізації. Якщо ступінь соціалізації конкретного індивіда не влаштовує суспільство, то суспільство вживає заходів щодо ізоляції даної людини у спеціально створену довкілля, де також відбувається її соціалізація, але вже за іншими сценаріями розвитку.

Є деякі суспільства, які легітимним шляхом знищують індивіда, який не пройшов соціалізацію. Сучасне суспільство більш гуманно і зрозуміло, що ніхто і ні кого не знищує, але якщо людина не розуміє ефективних принципів, правил, стратегій, яких необхідно дотримуватися, щоб отримувати соціальні блага, тоді для нього все може закінчитися сумно.

На процес соціалізації впливають різні чинники:

- біологічна спадковість - завдяки цьому фактору існують відмінності та різноманітність рис характеру та інших характеристик;

- фізичне оточення – процес соціалізації відбувається у всіх верствах суспільства;

- культура, соціальне оточення – у цьому відтворюються ті пріоритети, яким віддане це безпосередньо взяте суспільство;

- Груповий досвід;

- Індивідуальний досвід.

Соціалізація – складний, життєво важливий процес. Від неї залежить, людина зможе реалізувати свої природні задатки, розкрити свій потенціал і відбутися як особистість.

Або її життя проходитиме рік за роком з присмаком гіркоти від того, що людина усвідомлено чи не усвідомлено розуміє, що життя проходить повз, її таланти не розкриваються, успішністю і ефективністю і не пахне, стосунків немає, кохання немає, грошей немає, самоповаги теж немає.

Усього цього можна уникнути, знаючи та розуміючи ефективні стратегії мислення та поведінки. Існують різні шляхи ефективної соціалізації. Можна самому набивати шишки, методом спроб і помилок.

А можна швидко і успішно соціалізуватися, освоївши вже готові ефективні моделі мислення та поведінки, що дають змогу з часом працювати дедалі менше, а вільного часу, психічної енергії та грошей матиме все більше, використовуючи ресурси соціальної матриці.

На цьому все. До нової зустрічі. З повагою Дмитро Потєєв.