Базові перинатальні матриці Станіслава Грофа
Скажіть, чи замислювалися ви про те, від чого залежить ваша доля? Ваше життя? Ухвалення рішень? Думаю, що ці запитання ви ставите собі досить часто.
Природно, на розвиток подій у нашому житті впливає безліч чинників, але про один, дуже несподіваний, будемо говорити в цій статті: яку роль у вашій долі відіграють перинатальні матриці
Нагадаємо, що перинатальним називають період перед пологами, народження дитини та перші дні після народження. Ви можете поділитися спогадами про цей відрізок вашого життя?
Виявляється, особливості процесу народження дитини позначаються на психічному здоров'ї.
Ми точно можемо знайти інформацію про відчуття майбутніх мам під час вагітності, про зміни в психологічних процесах. Але відомостей про те, що відчуває дитина в утробі матері, у момент пологів, практично немає.
Базова перинатальна матриця - це модель психіки дитини в пренатальний (від моменту зачаття до пологів), натальний (період народження) і постнатальний період (від народження до тижня або 3-х років, залежно від різних джерел).
Перинатальні матриці формуються у внутрішньоутробному періоді, коли дитина вже набуває навичок переживання емоцій. Зв'язок плода з матір'ю сприяє синхронному переживанню фізичного та емоційного стану.
Перинатальні матриці - це перший досвід, досвід, який визначить безліч майбутніх реакцій, страхів, прагнень, незважаючи на те, що ви не пам'ятаєте, як це сталося. Згідно з перинатальними матрицями, все, що відбувається з дитиною внутрішньоутробно, під час народження, має прямий вплив на подальше життя, психіку, особливості характеру.
У сучасному варіанті ця теорія стала відома після досліджень, які проводив Станіслав Гроф.
Перинатальні матриці Грофа - концепція, що пов'язує наш досвід народження з несвідомими психічними процесами. Ми не пам'ятаємо, як відбувався процес нашого народження, але саме в цей момент нами переживається унікальний досвід, який відкриває шлях до трансперсональної складової особистості. Цей досвід може бути як позитивний, так і травмувальний.
Станіслав Гроф перинатальні матриці представив чотирма унікальними психоемоційними станами, які беруть участь у формуванні нашого "я", реакції на світ. 1975 року Гроф об'єднав результати експериментів та інформацію про те, що родові травми можуть бути причиною психічних розладів. Так з'явилися 4 перинатальні матриці Грофа.
Що, якщо саме досвід вашого народження лежить в основі багатьох із тих невидимих патернів, які визначають, як ви взаємодієте з навколишнім світом, які страхи таїте в собі, які проблеми ніяк не вирішуються?
Перинатальні матриці Грофа показують, що такі переживання можуть стати ключем до розуміння глибоких емоційних, поведінкових патернів. Ця теорія розкрила нові горизонти в психотерапії, включно з трансформацією травм, інтеграцією духовних переживань. Станіслав Гроф перинатальні матриці вважав досвідом, який відбивається в несвідомому, впливає на наші емоції, страхи, світогляд, ставлення до життя, спосіб подолання труднощів.
Перинатальні матриці про що вони?
4 базові перинатальні матриці пов'язані з певним етапом родового процесу:
- Перша перинатальна матриця, матриця наївності (від моменту зачаття до пологів). У Грофа - Амніотичний Всесвіт, Рай.
- Друга базова перинатальна матриця - це матриця жертви (від переймів до початку пологової діяльності) - Тиск світу, вигнання з раю.
- Третя перинатальна матриця, матриця боротьби (від початку пологів до народження дитини) - "смерть = воскресіння".
- Четверта перинатальна матриця - матриця свободи (від народження до 3 років) - досвід "смерть = воскресіння".
Розглянемо чотири матриці народження докладніше
Перша перинатальна матриця відповідає періоду внутрішньоутробного розвитку. Дитина перебуває в матці, відчуває комфорт, безпеку, єдність із матір'ю. Її переживання - стан гармонії, спокою, відчуття злиття з чимось більшим. Перша базова перинатальна матриця - це формування відчуття базової безпеки, задоволеності, гармонії з навколишнім світом.
Традиційна психологія заперечує ранні спогади, посилаючись на несформованість префронтальної кори. Але існують альтернативні теорії про зберігання пам'яті.
Перша перинатальна матриця - найкомфортніший період розвитку дитини. Тут формується життєвий потенціал, здатність до адаптації, потенційні індивідуальні можливості. З огляду на те, що перинатальні матриці Грофа - послідовність переживань, які мають глибокий вплив на несвідоме, цей етап відчувається як легкий, радісний, комфортний. Але за умови сприятливих чинників: дитина бажана, вагітність без ускладнень. У цьому разі психічний потенціал, адаптивні можливості дитини - на високому рівні. Успішно закладається основа для почуття внутрішньої безпеки, довіри до світу, вміння розслаблятися, отримувати любов, пізнавати навколишній світ. Перинатальна психологія матриці наївності фіксує наслідки травм на цьому етапі у вигляді відчуття браку зв'язку, відірваності від життя.
Якщо перша перинатальна матриця проходить "неправильно", у дитини підсвідомо формуються негативні програми:
- вагітність не запланована - програма "Я знову не вчасно";
- думки про переривання вагітності - страх смерті, суїцидальні схильності;
- у майбутньої мами токсикоз - перинатальна матриця програмує: мене нудить від цього світу;
- хвороба матері - схильність до астенічних проявів;
- неприємності в сім'ї, хвилювання майбутньої мами - світ недружній, небезпечний.
Перинатальна психологія матриці описує, що за таких умов дитина внутрішньоутробно відчуває страх, дискомфорт, настороженість, навіть агресію.
Початок пологової діяльності, коли виникають перейми, але виходу з матки ще немає - матриця страху, придушення - друга перинатальна матриця. Простір обмежується, дитина відчуває почуття пригніченості, безпорадності, ізоляції, страху, відчаю. Дитина і мама стають одна для одної джерелом біологічного дискомфорту, болю.
Який вплив на життя? Друга базова перинатальна матриця - це:
- схильність до депресії, страх невідомості, відчуття життєвої нестерпності;
- плановий кесарів практично не несе негативних наслідків, позаплановий - програма "Я сам не зможу, мені потрібна допомога", "Мені складно доводити справу до кінця";
- застосування наркозу - перинатальна матриця програмує "Відсторонення від життєвих ситуацій, які вимагають твердого рішення";
- тривалі пологи - утвердження в ролі жертви;
- стимуляція пологів - "поки мене не підштовхнуть, робити нічого не буду".
Ця перинатальна матриця - важливий компонент у формуванні рішучості, розвитку самомотивації.
Стрес матері провокує збільшення ймовірності психічного розладу в дитини.
Наступна базова перинатальна матриця - це третя матриця, матриця боротьби". Перинатальна матриця відповідає початку пологів, дитина активно просувається до виходу. Цей етап насичений енергією, напругою. Саме процес народження, процес проходження родовими шляхами - перший досвід подолання труднощів. Боротьба, агресія, подолання, сильні емоції (гнів, пристрасть).
Якщо пологи пройшли благополучно, дитина відчувала допомогу маминого організму, перинатальна матриця буде сформована позитивно - "коли мені важко, я не один, я зможу!" Тут відбувається формування сили волі, вміння справлятися з труднощами, цілеспрямованість, сміливість рухатися до мети.
Якщо пологи супроводжуються ускладненнями, перинатальна матриця видозмінюється:
- під час стрімких пологів, стимуляції пологової діяльності спрацьовує шаблон "Якщо я не зможу, за мене зроблять інші", або вмикається гіперкомпенсація - постійна боротьба з усім і всіма, навіть якщо для цього немає потреби;
- у разі асфіксії перинатальна матриця формується з великим почуттям провини або небезпечних для життя захоплень;
- при застосуванні акушерських щипців, вакууму запускається програма "Мені потрібна допомога, але я боюся, що буде боляче";
- пологи в тазовому передлежанні в майбутньому можуть розвинути вміння виходити зі складних ситуацій нестандартним шляхом, часто тим, що складніше.
Станіслав Гроф перинатальні матриці вважав джерелом психосоматичних відхилень.
Базова перинатальна матриця звільнення, матриця нового початку - четверта матриця Грофа.
Заключний етап пологів, дитина залишає матку, відбувається перше ковтання повітря. Це важливий момент переходу з одного стану в інший. Нові життєві обставини приносять кращі почуття. Ця перинатальна матриця формує власне уявлення про свободу, про можливості.
Перинатальні матриці Грофа відображають наслідки відхилень під час пологів:
- якщо дитина не тієї статі, що очікували - проблема статевої самоідентифікації;
- під час поміщення дитини в кувез підсвідомо формується перепона з навколишнім світом;
- цікаво, що при народженні двійні, формується стійка потреба в компанії;
- якщо пологи знеболювали, розвивається почуття відчуження, безініціативність.
Матриці Грофа чи сценарії життя?
4 перинатальні матриці не тільки формують основи несвідомого, але проявляються в різних аспектах нашого життя, включно з емоціями, міжособистісними стосунками, реакціями на стрес. 4 матриці народження можуть бути опрацьовані через змінені стани свідомості, як-от холотропне дихання або інші терапевтичні методи.
Підсумуємо, базові перинатальні матриці Грофа стають архетиповими шаблонами, що впливають на сприйняття світу, моделі поведінки, реакції на стрес.
І перинатальна матриця формує ідею про гармонію, цілісність.
II - вводить тему страху, обмеження, безпорадності.
III - акцентує боротьбу, напругу, трансформацію.
IV - закріплює почуття звільнення, успіху, нових можливостей.
Станіслав Гроф перинатальні матриці використовував у терапії для надання допомоги в усвідомленні, опрацюванні глибинних травм, пов'язаних із пологами, а також у досягненні стану внутрішньої гармонії.
Приймати чи не приймати цю інформацію - особиста справа кожного, але знати про можливі наслідки власних думок і дій - варто.
До нових зустрічей! З повагою Дмитро Потєєв.
Інші цікаві статті:
