Робота з первинною мотивацією – або як включати хотілку

Якщо подивитися на людей можна помітити як одні люди з радістю і задоволенням роблять по життю якісь дії, вони доволі активні і отримують результати.

А є люди, які ніби сплять, їх життя просто минає, рік за роком практично нічого не змінюється. Вони не мають палива, життєвої енергії, яка допомагала б їм рухатися по життю. Вони не мають «Первинної мотивації».

Ця мотивація насамперед відповідає за початкове бажання хотіти. Вона відповідає за потребу у грі, розвагах, у структуруванні свого часу.

У психології є таке поняття як «Его стан». Так ось є три его стани (батько, дитина і дорослий) кожен з них відповідає за певну функцію.

Функції роботи психіки:

Функція батька – дбати про себе та інших, навчати та пояснювати, контролювати, дотримуватися соціальних принципів, правил, норм і заборон, схвалювати та критикувати тощо.

Функція дитини – хотіти, бажати, мотивувати і діяти; надавати життю яскравість і насиченість, внутрішня дитина в психіці відповідає за спонтанність та природність, за створення нового, за фантазії та ідеї.

Функція дорослого – бути в свідомому стані, домовлятися, пристосовуватися, відповідати реальності, розглядати бажання, плани та події загалом з позиції здорового глузду та користі, аналізувати та прораховувати варіанти, діяти максимально ефективними способами, які знає людина.

Якщо ж людина нічого не хоче, тоді найчастіше проблеми із цим видом мотивації. Проблеми відбуваються через збій роботи внутрішньої дитини.

Хто у всьому винен?

Соціальне програмування та батьки в дитинстві пригнічують і деформують мотивацію у дитини, шляхом ігнорування її спонтанних прагнень у її починаннях, її бажань та потреб.

Заборони - часто є причинами того чому виникають проблеми з даним видом мотивації. Когось били по руках, комусь постійно говорили «не можна, погано, не лізь, не чіпай, не ходи, не пробуй, це небезпечно тощо». практично при кожній їх дії.

Тим самим виховуючи з дитини слухняного раба з багатьма заборонами та соціальними обмеженнями.

І як наслідок такого негативного виховання – формується відсутність базової первинної мотивації у дорослому житті.

Подібні фрази формують «Психічні кайдани», з якими людина може прожити все життя, якщо не знає, що і як потрібно робити, щоб їх зняти.

Такі зміни відбуваються як на рівні психіки (психічна енергія закінчується), так і на рівні фізіології (знеструмлюються ті ділянки та області мозку, які відповідають за первинну мотивацію, за хотілку).

"Первинну мотивацію" можна і потрібно "Включати". І тоді пригнічена, скута енергія вивільнятиметься і автоматично з'являтиметься енергія та сили. Прокидатиметься інтерес до життя. Психіка більше не блокуватиме самою себе.

Треба, мусиш, зобов’язаний:

Якщо людині постійно говорили, як треба робити. Внаслідок такого виховання навичка самостійності не розвивається і первинна мотивація забивається. Або ж просто атрофується через непотрібність.

І щоб психіка не пішла в рознесення від суперечливих потреб і бажань (коли хочеться одного, а кажуть робити інше). Вона просто відключає первинну мотивацію.

І в результаті у людини немає бажання жити своє життя як вона сама хоче. Натомість вже продиктовано, чим людина «МАЄ» займатися, як «ПРАВИЛЬНО» і що їй «ТРЕБА» робити.

У чому каверза?

І навіть тоді, коли людина досягає всього того, що «ТРЕБА» - вона не відчуває не процесуального, не кінцевого задоволення від виконаної роботи.

Начебто й гроші навчився заробляти і якісь стосунки є. Але немає одного з найголовнішого компонента для щасливого життя - немає бажання жити, хотіти, пізнавати навколишній світ і отримувати при цьому задоволення.

А без цього життя стає нудним, сірим, можливо і «Правильним», але воно не тішить. Воно просто є по замовчуванню. Просто мелькають день за днем, місяць за місяцем и рік за роком …

Чарівна пігулка або є ще дещо...

Якщо немає «первинної мотивації» - немає енергії та бажання взагалі щось хотіти і робити. Іншими словами, немає ключа в запалені машини. І щоб людина не робила машина не поїде, поки знову не повернути ключі в запалювання.

Коли ця мотивація працює добре, тоді можна займатися стратегічним плануванням – грамотно ставити цілі та реалізовувати їх.

Тому що людина знає чого вона хоче – має хороший контакт із самою собою. У неї прокидаються бажання та потреби. Руки сверблять, щось робити, є запас сил і енергії для реалізації бажань. Життя рухається у правильний бік.

Що робити, якщо відібрали ключі?

Для того, щоб первинна мотивація працювала добре – давала життєву енергію, мотивацію та інтерес до життя. В цьому випадку потрібна робота з структурами емоційного інтелекту.

Потрібно відновлювати роботу внутрішньої дитини не лише на рівні психіки, але в рівні тіла, умовно кажучи «Включити» ті області мозку, які перестали працювати. Тобто, потрібно знову запустити сигнали, які блокуються.

Необхідно зробити так, щоб запрацювали ті області мозку, які відповідають за цю первинну мотивацію, щоб психіка повернулася в правильний початковий стан, коли все було «Ок».

Щоб бажання ставити і досягати цілей було природним, мотивація це робити формувалася не тільки і не скільки свідомо, а саме з глибини душі і тіла. Тоді життя радуватиме і приноситиме задоволення.

Пройшовши цю програму:

• ви дізнаєтесь, як отримати доступ до глибинної, первинної мотивації;
• ви зможете налагодити зв'язок із самим собою (своїми бажаннями та потребами);
• ви виконуючи вправи з програми, ви знову почнете набувати смаку життя;
• ви заміните все те «сміття», яке заважає вашому двигуну (первинній мотивації) працювати продуктивно та ефективно.