Що таке самооцінка? Які є види та типи? Як вона формується?
Самооцінка це комплексний механізм в середині психіки
У житті людини самооцінка дуже важлива. Самооцінка відіграє ключову роль у формуванні особистості та визначає взаємодію людини із зовнішнім світом.
Що таке самооцінка? Це складне поняття включає в себе оцінку своїх якостей, здібностей, досягнень і цінностей. Здатність адекватно оцінювати себе впливає на емоційний стан, соціальні відносини, професійний успіх і загальну життєву задоволеність.
Самооцінка в психології означає здатність оцінювати й оцінювати себе, свої характеристики, здібності, досягнення.
Самооцінка - це внутрішня рефлексія, за якої людина оцінює свою особистість, поведінку, результати своїх дій, реакцію оточуючих людей на себе.
Самооцінка виконує кілька важливих функцій у психології та поведінці людини.
Розглянемо деякі з основних функцій самооцінки:
❖ Оцінка ідентичності: самооцінка допомагає людині формувати уявлення про себе, ідентифікувати власні характеристики, цінності та переконання.
❖ Саморегуляція: самооцінка - це важливий інструмент у процесі саморегуляції поведінки. Коли людина усвідомлює свої сильні та слабкі сторони, це може допомогти їй ухвалювати ефективніші рішення та контролювати свої дії.
❖ Мотивація: що таке самооцінка як джерело мотивації? Людина усвідомлює свої успіхи і досягнення, прагне до нових цілей і поліпшень.
❖ Емоційне благополуччя, опір стресам: здорова самооцінка впливає на емоційний стан людини, допомагає більш ефективно справлятися зі стресовими ситуаціями, тому що людина має більш реалістичне уявлення про свої ресурси і здібності.
❖ Соціальна взаємодія: що означає самооцінка для прийняття людини в суспільстві. Залежно від типу самооцінки визначається поведінка людини в соціальних ситуаціях, під час взаємодії з іншими.
❖ Сприяння розвитку: самооцінка - це особистісне зростання і розвиток. Рефлексія над собою і визнання своїх можливостей та обмежень можуть стати основою для поліпшення особистісних якостей.
Самооцінка і впевненість у собі
Якщо ви впевнені в собі, у своїх власних силах, значить, ви досить адекватно оцінюєте свої досягнення та здібності. Це відчуття впевненості в тому, що ви здатні впоратися з поставленими перед вами завданнями і подолати труднощі формує сильна самооцінка. Людина, яка позитивно оцінює себе і свої здібності, схильна бути більш впевненою в різних ситуаціях.
Важливо зазначити, що самооцінка не є фіксованою характеристикою. Вона може змінюватися під впливом різних чинників, таких як життєвий досвід, досягнення, оцінки оточуючих.
Упевнені в собі люди часто мають певні риси характеру, які сприяють їхній позитивній самооцінці та успішній взаємодії з навколишнім світом. Ось деякі з таких рис:
- визнання власних досягнень;
- чітке уявлення про свої сильні та слабкі сторони, вміння об'єктивно оцінити свої здібності;
- прийняття своїх помилок і недоліків, розуміння, що ніхто не досконалий;
- позитивний настрій і впевненість у тому, що майбутнє може бути успішним;
- здатність адаптуватися до змін, бути гнучкими та відкритими до нових можливостей.
Якою буває самооцінка?
Психологія розрізняє 3 види самооцінки. Отже, види самооцінок:
- Завищена самооцінка: людина переоцінює себе, свої можливості та досягнення.
- Занижена самооцінка: людина недооцінює себе, свої можливості та досягнення.
- Адекватна самооцінка: людина реалістично оцінює себе, свої можливості та досягнення.
Адекватна самооцінка сприяє формуванню впевненості в собі, мотивації, кращому розумінню своїх цілей. Якщо самооцінка завищена або занижена, можуть виникнути проблеми, як-от перфекціонізм, низька самоповага або нереалістичні очікування.
Самооцінка буває високою, середньою або низькою залежно від того, як людина оцінює себе і свої якості. Ось приклади кожного з рівнів самооцінки:
1 Висока самооцінка:
- "Я пишаюся своїми досягненнями та вміннями"
- "Я впевнений у своїх здібностях і вмію справлятися з труднощами"
- "У мене є багато позитивних якостей, якими я пишаюся"
- "Я гідний любові та поваги"
2 Середня самооцінка:
- "Я непогано справляюся зі своїми обов'язками і завданнями"
- "Є як позитивні, так і негативні риси в моїй особистості"
- "Іноді в мене є успіхи, але іноді я сумніваюся у своїх можливостях"
3 Низька самооцінка:
- "Я часто сумніваюся в собі та своїх здібностях"
- "Мені здається, що я не гідний успіху"
- "Часто переживаю з приводу своїх помилок і невдач"
- "Інші, ймовірно, краще за мене справляються з життєвими завданнями"
Ці приклади демонструють різні рівні самооцінки, але важливо зазначити, що самооцінка буває мінливою і залежить від різних обставин, ситуацій і життєвих етапів.
Зупинимося на методах діагностики самооцінки. Типи самооцінки можна діагностувати, звертаючи увагу на співвідношення "Я" бажаного і реального. Ви можете самостійно вести спостереження за своїми думками, емоціями та поведінкою в різних ситуаціях. Також можна звернутися до фахівця, психолога, який може провести структуровані інтерв'ю, ставлячи запитання, спрямовані на виявлення рівня самооцінки, саморозуміння та інших пов'язаних аспектів.
Як розвивається самооцінка та її формування в дитячому віці
Розвиток самооцінки - тривалий процес, який охоплює різні аспекти особистого зростання і психологічного розвитку. Формування внутрішньої самооцінки відбувається протягом усього життя. У кожному періоді життя розвивається найбільш значущий в даний момент чинник самооцінки. Отже, самооцінка формується на певних стадіях розвитку.
Ось основні стадії формування внутрішньої самооцінки відповідно до вікових періодів:
Дитинство та раннє дитинство:
- Основи сприйняття. Вплив початкових взаємодій з батьками та близькими оточуючими формує основи внутрішньої самооцінки. Діти, які отримують позитивний зворотний зв'язок, підтримку, отримують позитивне сприйняття про себе. Саме сім'я стає першою сходинкою до соціалізації. Тут важлива роль значимого дорослого - батьків. Дитина наслідує дорослого, щоб отримати похвалу, відчути себе "хорошою".
Шкільний вік:
- Порівняння з оточуючими. Діти починають порівнювати себе з іншими, особливо з однолітками. Це порівняння впливає на їхню внутрішню самооцінку. Вони прагнуть бути як усі і краще. Провідною стає навчальна діяльність, засвоюються правила шкільного життя. Важливо дорослим, які поруч розуміти, як сформувати адекватну самооцінку в дитини.
Підлітковий період:
- Формування особистої ідентичності. Підлітки активно розвивають свою особистість, самовизначаються. Самооцінка коли формується, вони стикаються з новими соціальними ролями. Особливо критично оцінюється власна зовнішність.
Юнацький період і рання дорослість:
- Усвідомлення власних здібностей. У цей період люди найчастіше усвідомлюють свої сильні та слабкі сторони, розробляють цілі та починають будувати своє майбутнє. Як правило, вже сформована самооцінка. Завищена вона, занижена чи адекватна залежить безпосередньо від впливу батьків, ровесників, внутрішніх стереотипів.
Що таке самооцінка з точки зору соціальної успішності?
У процесі формування внутрішньої самооцінки важливим фактором є підтримка, як з боку близьких людей, так і з боку суспільства загалом. Емоційна підтримка, заохочення, позитивні зворотні зв'язки та можливість самостійно приймати рішення можуть сприяти здоровому розвитку внутрішньої самооцінки.
Самооцінка відіграє важливу і багатогранну роль у розвитку особистості. Її вплив простягається на різні аспекти життя і формує поведінку, стосунки, мотивацію та саморозуміння.
Адекватна самооцінка особистості передбачає здатність оцінювати себе збалансовано та реалістично. Це означає, що людина усвідомлює свої сильні та слабкі сторони, цінності, навички та обмеження, не переоцінюючи або недооцінюючи їх.
Адекватна самооцінка включає в себе розуміння своїх унікальних рис, інтересів, цінностей і цілей. Людина усвідомлює свої бажання і прагне до їх реалізації.
Особистість з адекватною самооцінкою здатна приймати себе такою, яка вона є, навіть з урахуванням своїх недоліків і помилок. Це не означає заперечення проблем, а радше вміння працювати над ними конструктивно.
Людина з адекватною самооцінкою здатна будувати здорові стосунки з оточуючими. Вона не боїться виявляти свої справжні почуття та думки, але також поважає точки зору інших.
Адекватна самооцінка - це психологічне благополуччя, позитивні взаємини з оточуючими і більш ефективне управління своїм життям.
Але більшість людей мають занижену самооцінку. Вони не можуть реалістично оцінювати свої можливості. Вони схильні до надмірного самокритицизму або, навпаки, зарозумілості.
Люди із заниженою самооцінкою постійно скаржаться на своє життя, прагнуть усім догодити, сподобатися. Для них характерні сутулість і незадоволене обличчя. Але головне, захотіти, і все може змінитися.
Для подолання заниженої самооцінки можуть бути корисними стратегії, як-от робота з психотерапевтом, практика позитивного мислення, постановка реалістичних цілей і покроковий рух до них, а також заохочення до самоспівчуття та прийняття себе. Самосвідомість, саморозуміння і робота над зміною негативних переконань про себе можуть також робити істотний внесок у поліпшення самооцінки.
Як уже стало зрозуміло, для роботи із самооцінкою необхідний комплексний підхід, його ви знайдете в навчальній програмі "Міцна самооцінка". Там детально розібрано цю тему.
Побачимося в програмі. З повагою Дмитро Потєєв.
