Все кидаю на півдорозі. Як доводити справи до кінця?

Чи знайоме вам відчуття творчого запалу? Коли все навколо стає незначним, і ви горите початком чогось нового, початком нової справи. Але ось минає два дні чи тиждень і запал зникає. Ви починаєте відчувати лінь і катастрофічне небажання щось робити. І якщо ви подумаєте, то згадайте десятки проєктів, не доведених до кінця, які ви кинули на півдорозі, і напевно ставили собі запитання: "Чому я кидаю справу на півдорозі".

Які причини того, що людина не доводить справу до кінця?

Насправді причин, через які я завжди кидаю розпочате, може бути кілька:

1. Страх невдачі може супроводжувати те, що кидаю справу на півдорозі. Багато хто боїться продовжувати власний проєкт, навіть якщо він дуже цінний для них, бо на них може чатувати невдача. Вони не можуть правильно сприймати всі труднощі, що виникають під час реалізації поставлених цілей. Вони сприймають їх як поразку і не можуть використати отриманий досвід під час реалізації наступних цілей.
2. Дитячі комплекси - це може бути однією з основних причин того, що кидаю все на півдорозі. Оскільки вони закарбовують у пам'яті почуття безпорадності перед труднощами з одного боку та очікування допомоги від іншої людини (за мене все зробить мама). У першому випадку людина, яка розпочинає справу, буде переповнена сумнівами і якщо все ж таки розпочне роботу, то через свої переживання не зможе реалізувати її навіть на третину. В іншому випадку людина оголошуватиме про свій намір розпочати справу і чекатиме добровольця, який усе зробить за неї, а вона привласнить її успіх.
3. Малий рівень винагороди супроводжує те, що я завжди кидаю розпочате, зумовлює втрату мотивації до виконуваного завдання. У такому разі людина починає розуміти, що вона витратить більше сил на виконання роботи, а винагорода буде мізерною.
4. Занадто високі вимоги людини до себе провокують виникнення системи справ, які вона ніколи не доведе до кінця, адже людина завжди буде шукати недоліки і сварити себе за них, і в підсумку жити в програмі я кидаю все на півдорозі.

Як девіз: Завжди кидаю розпочате, може зламати життя?

Насправді, людям, які не можуть доводити справи до кінця не просто в житті, адже ця звичка поширюється на всі сфери життя і надалі людина може стати повністю безвідповідальною. З ними взаємодіяти інші люди не хочуть, оскільки розуміють, що в найвідповідальніший момент вони відмовляються від виконання своїх обов'язків, адже живуть у системі "я кидаю справу на півдорозі".

Проте слід наголосити, що є ситуації, де необхідно відмовитися, проявити позицію "я кидаю все на півдорозі". До таких ситуацій можна віднести ті, які мають безпосередню або опосередковану загрозу для людини. Під загрозою слід розуміти надмірну моральну шкоду, яку отримує людина.

Наприклад, людина працює на роботі і їй довіряють робити важливий проєкт, вона починає, у неї чудово все виходить, і тут з'являються постійні події різного характеру, про які її не попередили, що ускладнюють процес закінчення цього завдання. У такій ситуації людина весь час перебуває в стресі, адже порушуються всі попередні домовленості.

Іноді буває так, що людина вирішує, наприклад, здобути певний рівень знань, на той час коли вона приймала рішення, ця освіта була для неї необхідною. Минає певний час і зникає актуальність і людина намагається все ж таки довести розпочате, вкладає туди свій ресурс, хоча й розуміє, що ці знання ніде не використає. У такій ситуації необхідно зважувати всі за і проти й ухвалювати найкомфортніше для себе рішення, інакше перебування в ситуації постійного примусу себе до діяльності веде до виникнення в майбутньому неврозу. І не слід себе картати за те, що я кидаю все на півдорозі.

Як навчитися доводити всі справи до кінця?

Як навчитися доводити розпочате до кінця 10 правил вам допоможуть налагодити цей процес:

1. Мотивація. Людина повинна чітко знати для чого вона виконує певні завдання, інакше вона не розумітиме сенс власної діяльності, і, як наслідок, відмовлятиметься від нього в системі "я кидаю справу на півдорозі".
2. Внутрішній комфорт. Людині необхідно моніторити свої відчуття і розуміти, чому саме їй не комфортно виконувати певну діяльність. Адже внутрішній дискомфорт веде до саботажу та небажання виконувати будь-що, і як наслідок результат "я кидаю все на півдорозі".
3. Активація передбачає самонавчання в ті періоди виконання запланованого, коли людина втомилася. Адже втома може бути причиною того, що людина не доводить розпочате до кінця, і саме за допомогою афірмацій, медитацій людина може наповнитися енергією, що допоможе їй успішно завершити проєкт і розірвати коло повторюваних "я завжди кидаю розпочате".
4. Планування допомагає розподілити навантаження під час виконання завдання таким чином, щоб людині було комфортно та без надмірних зусиль реалізувати задумане й уникнути "я кидаю справу на півдорозі".
5. Актуальність (оцінка рівня значущості конкретної мети для людини та профілактика переконань "я кидаю все на півдорозі").
6. Аналіз передбачає визначення оптимального шляху реалізації мети та їхнього коригування тоді, коли виникають незаплановані обставини, та уникнення відчуття "я завжди кидаю розпочате".
7. Перфекціонізму ні (надмірне ідеалізування самого процесу роботи відволікає від кінцевого результату).
8. Власна думка в усьому. Слід зазначити, що багато людей схильні прислухатися до думки оточуючих, при цьому не визначати для себе важливості власної мети. У такому разі виходить, що людина може відмовитися від мети тільки через те, що хтось розкритикував її бажання, і вкотре підтвердити собі, що "я кидаю справу на півдорозі".
9. Цінність має визначатися на початку постановки справи та моделювати її необхідність через деякий час, адже тоді людина зможе уникнути ситуації коли "я кидаю справу на півдорозі". У цьому допоможе вправа "Тут і через місяць", де ви маєте визначити для себе цінність справи, яку розпочинаєте зараз, а потім уявити, що минув місяць, і дати відповідь на запитання: чи мені ще потрібна ця справа? Найкраще, якщо ви пропишете три речення по кожному з пунктів "тут" і три "через місяць". У кого реалізація цілей займає більше часу, то слід ділити період на кілька часових відрізків, наприклад по два, або три місяці.
10. Відмова від непотрібного, що допоможе зрозуміти що "я завжди кидаю розпочате" іноді допомагає зайнятися справді цінною справою. Якщо трапилося так, що ви на початку справи зрозуміли, що це вам не потрібно - сміливо відмовляйтеся від неї.

Отже, доводити розпочате до кінця - справа не проста, проте, якщо виставляти пріоритети та планувати діяльність, усе стає реальним і у вас не буде внутрішнього відчуття людини: "я кидаю все на півдорозі".

До нових зустрічей. З повагою Дмитро Потєєв.

Інші корисні статті:

• Як перестати себе знецінювати?
• Немає задоволення від життя. Що робити?