Хто я? Або як дійти до цілісності

Напевно, кожен собі хоч раз прямо чи опосередковано ставив це питання – хто Я? І залежно від того, які відповіді знаходив собі людина, по суті, дуже залежить його життя. Хтось задається цим питанням, комусь просто немає до цієї справи, але так чи інакше людина має якісь думки з цього приводу. Це один із фундаментальних елементів життя, які зумовлюють подальший рух людини.

Якщо згадати наприклад школу то чого тільки там не вчать (як вирішувати найскладніші формули, як правильно писати, де що і як говорити і багато іншого), але чомусь не вчать наприклад тому, що таке особистість людини, з яких елементів вона складається, як вона розвивається, які стадії розвитку проходить.

У результаті у більшості людей просто немає знань про найголовніше!!! Про себе. Натомість присутня тотальна неусвідомленість щодо того, хто вони є насправді. Більшість не знають ні хто вони такі, ні куди вони йдуть, для чого? Люди живуть уві сні наяву.

Свідомість маленька, вузька, навчена слідувати тому, що навчили у дитинстві (садок, школа). В голову запхали стільки інформації, що у багатьох сформувалося огида до навчання та небажання вчитися та розвиватися, а натомість просто поглинання інформації, яка ллється з інтернету (телевізор я вже не згадую)…. Але не будемо про сумне.

Мета даної статті дати на мій погляд украй важливі орієнтири розвитку, розуміння шляху пробудження та розвитку усвідомленості, які потрібні для виходу з гіпнозу життя і для того, щоб перестати спати на наяву, а натомість розвивати усвідомленість та свідомість. Отже поїхали...

Подорож рівнями щільності реальності:

Для того щоб почати закопуватися в цю тему, для початку я хочу запропонувати для ознайомлення наступне уявлення, яке дозволить побачити картину в цілому, великими мазками. Отже, що ми маємо:

• - Душа
• - Сутність
• - Самість
• - Індивідуальність
• - Личина
• - Эго

Тут я не розглядатиму докладно кожен рівень прояву глибини, але важливо розуміти наступне:

- Душа, Сутність та Самість – це інстанції квантового світу. За своєю суттю це істинне Я людини, нескінченне та вічне;

- Індивідуальність, Личина та Его – це інстанції матеріального світу, які потрібні для того, щоб адаптуватися до фізичної реальності.

- чим вищий рівень, тим вищий рівень квантової заплутаності і тим нижча щільність;

6 рівнів розвитку інстанцій у житті людини:

Тепер, коли вже хоча б на базовому рівні сформовано розуміння цих інстанцій, я коротко нагадаю, як виявляються ці інстанції, у житті, на різних її рівнях розвитку. Для тих, хто ще не знайомий, прочитайте статтю: Що таке духовний розвиток?

1. Адаптація (людина адаптується до світу за рахунок Его – принципи та правила);
2. Соціалізація (соціалізується за рахунок Личин (маски, ролі, ідентичності) – логіка та факти);
3. Індивідуалізація (на цій стадії у людини вже проявляється індивідуальність – почуття та цінності);
4. Трансперсоналізація (освоєння та усвідомлення своєї Самості);
5. Здійснення (на цьому рівні починає розкриватися сутність);
6. Визволення (ну а до цього рівня ще потрібно дорости…);

Стратегія розвитку свідомості або як відбувається еволюція усвідомлення:

Якщо припустити, що будь-яка жива істота чи матерія на цій планеті має свідомість Абсолюту, який вирішив таки пограти сам із собою, усвідомивши самого себе в різних іпостасях, може вийде схема:

1. Фізична матерія. Наприклад, камінь пізнає елементарну сенсорику, відчуття - його межа усвідомлення;
2. Рослини пізнають елементарні емоції;
3. Тварини пізнає та розвиває розум, мислення;
4. Людина пізнає свою самість, сутність, якщо зможе Дао.

При цьому все це є Абсолютом. І не можна сказати, що камінь гірший, ніж рослина чи людина краща, ніж тварина. Кожен елемент перебуває на рівні розвитку. Тут немає кращого, або гіршого, немає розумнішого, або дурнішого; це досвід у чистому вигляді, метою якого є отримання досвіду. На кожному рівні розвитку, по суті, є своє просвітлення. Наприклад, для рослини тварина є найвищим рівнем просвітлення, для тварини – людина і т.д.

Як прийти до цілісності:

Коли народжується дитина, вона приходить у цей світ за своєю суттю вже просвітленим, але лише на своєму рівні просвітлення (це можна порівняти з вищеописаним прикладом каменю та рослини); Цей рівень Кен Уїлбер називає «Доконвенційний недиффіринційний рівень просвітлення». Тобто виходить, що камінь вже цілісний за своєю суттю і рослина теж є цілісною, просто кожен з них знаходиться на своєму рівні цілісності.

Так і дитина – просвітлена, але тільки на певному рівні і ще є куди рости. Він приходить у цей світ на нижній рівень свого подальшого розвитку у фізичному тілі. І ще належить пройти шлях від нецілісності (розщеплення) цьому рівні до цілісності (інтеграції).

Такий шлях можна зобразити наступним способом:

1. Народження в цілісному нерозділеному єдності (на одному рівні);
2. Розщеплення та усвідомлення своєї роздільності;
3. Подальше з'єднання елементів в єдине ціле та перехід до цілісності;

По суті, рух за цією стратегією і є в якомусь сенсі суть нашого існування (усвідомлення себе через свої частини). Тому що це обов'язкова умова дуального світу, де ми живемо. Спочатку необхідно усвідомити свою роздробленість, привнести усвідомленість - прокинеться !!! Від сну наяву. А далі збіднити всі роздроблені частини в єдине ціле зробити інтеграцію системи вже на новому рівні. Тут, до речі, криється відповідь на питання, чому і для чого виникають особистісні кризи. І найголовніше, тут же криється відповідь, що з ними треба робити...

Важливо розуміти, що при інтеграції, переході до цілісності (просвітління) втрата індивідуальності не відбувається! Накопичений досвід особистості зберігається, разом із станом єдності. І відбувається перехід наступного рівня, перехід інший рівень життя.

Внутрішня начинка або з яких частин Ви складається:

Ну що ж сподіваюся дійшовши до цього місця у вас вже сформувалося розуміння того, в який бік потрібно рухатися для того, щоб стає все більш цілісним. Тепер давайте детальніше розберемося з другим пунктом, а саме з тим, що відбувається після народження дитини. Як відбувається розщеплення і як дійти усвідомлення своєї розділеності, та був до інтеграції системи.

І тому ми розглянемо ієрархію самостійних одиниць свідомості (СЕС) людини люб'язно запозичену в Ковальова С.В., як найбільш повну і зручну модель опису цих частин. У дуже складні речі у цій статті ми лізти не будемо. Якщо цього матеріалу буде мало – приходьте на консультацію, поспілкуємось. Ну що ж давайте приступимо:

• Перше - Я Дитя, Дорослий, Батько
• Ідентичність - Соціальні ролі (Хто Я?)
• Сублічності - Внутрішньогрупові ролі (Який Я?)
• Частини - Процесуальні ролі (Що я роблю?)
• Субчасти - Емоційні ролі (Що відчуваю?)

Тепер давайте більш детально розумітися на тому, що наведено в даній таблиці:

- Перше Я. Саме з цієї відправної точки починається структура самостійних одиниць свідомості людини, яка має три его стани: Дитя (що відповідає за радість, отримання задоволення і щастя), Батько (правила, мораль і моральність, добре, погано, можна, не можна ), дорослий (відповідає ефективне прийняття рішень, їх втілення, опору він, самостійність, зрілість мислення). Для тих, хто хоче докладніше в цьому розібратися для початку почитайте Трансактний аналіз Е. Берна. Ось ці три Его стани можна порівняти з головними керуючими Вас як системи. Але вони надто глобальні і всеосяжні, тому для виконання дрібніших ролей їм потрібні помічники.

- Ідентичність. Вони знаходяться нижче за ієрархією та виконують соціальні ролі «Хто я? »: начальник, чоловік, жінка, підприємець, водій, мати, батько тощо. Це ваші основні рольові моделі у житті. Їх зазвичай, за кількістю Міллера, сім плюс-мінус дві штуки. Але й цього мало. І кожна ідентичність створює собі помічників (менеджерів середньої ланки).

- Сублічності. Вони ще нижче за ієрархії і відповідають питанням: «Який я?». Який я як водій? Який я як батько? Як бізнесмен? Досвідчений, акуратний, активний, асертивний, добрий і таке інше. Умовна цифра, знову ж таки сім плюс-мінус дві субособистості на кожну ідентичність.

- Частини. Вони підпорядковуються субособи і відповідають за процесуальний аспект, тобто. "Що я роблю, конкретно?" Коли я водій (ідентичність), коли я акуратний (суспільність, хоч їх може бути багато, наприклад, агресивний, спокійний, коли діти в машині), що я при цьому роблю, коли я акуратний? Наприклад, повільно перемикаю швидкість і плавно тисну на педаль (або різко). Тут порахувати кількість частин набагато складніше, бо їх можуть бути вже сотні, а то й тисячі!

- Субчастини. Це ті самі роботяги, які відповідають за дрібну моторику та емоції. Наприклад, коли вас підрізає хтось ви кричите, як ви конкретно крутите бублик і тиснете на педаль.

І вся ця структура має тверду ієрархію. Зверху перше Я, ідентичності, знизу частини та субчастини. При цьому кількість частин та субчастин може досягати цифри у кілька тисяч!

Тепер стає зрозуміло, що якщо Ваша внутрішня Дитина пригнічена, озлоблена, принижена і недолюблена, а внутрішній Батько догматичний, песимістичний, караючий і злий, а внутрішній Дорослий взагалі не розвинений, то виходить, що, як у приказці «Риба гниє з голови» — три ваших головних керуючих поводяться абсолютно неадекватно, зовсім не дружать між собою і не можуть виконувати свої функції навіть на половину. Виходить, що всі нижчі за ієрархією підлеглі СЕС йдуть у розброд і корабель, під назвою «Життя» управляється п'яним капітаном без освіти, з такою самою командою недороблених матросів…

Хто ж Я? Усвідомлення себе справжнього:

Проблема людини в тому, що вона ототожнює себе зі своєю свідомістю і думає, що вона усвідомлено керує своїм життям. А насправді виходить, що саме свідомість у цій всій «системі під назвою - Я» займає маленьку частину величезного несвідомого, в чому ми вже переконалися вище, з'ясувавши, що будь-яка нормальна людина роздроблена на багато тисяч частин різних рівнів і порядків…

Для більш глибокого та прикладного розуміння згадайте, як ви вчилися їздити велосипедом. Ви намагалися охопити свідомістю всі процеси, щоб розпочати перші рухи, пам'ятаєте як це було складно? А потім ця навичка пішла в несвідоме і тепер ви спокійно можете навіть не замислюватися над тим, що треба робити, щоб їхати. Так само ви навчилися ходити, говорити, тримати ложку, писати, читати. Усі ці навички абсолютно несвідомі! Як і все життя!

Звичайна, спляча людина діє за принципом: щось сталося — свідомістю вибудовує ланцюжок причин, чому саме так сталося. Так зване припасування під відповідь або раціоналізація - це один з механізмів того, як працює психіка, докладніше можете почитати тут.

Усвідомлена людина намагається зрозуміти, які ж несвідомі частини створили те, що сталося, і не намагається пояснити це все логічно, бо це занадто примітивно…

Всі ми знаємо про те, що є карти та програми. Карти - це наші переконання, вірування, що ми думаємо про реальність. А програми це і є всі ці структури СЕС. І виходить, що людина по життю займається пересуванням вже існуючих карт та програм місцями для того, щоб знайти якесь нове рішення. У будь-якому випадку він не вільний і не відкриває нічого нового. Всі рішення приймаються за вже заданими програмами та картами, просто змінюються комбінації… Людина починає приймати рішення та думати лише тоді, коли змінює, розширює, модифікує свої початкові карти та програми.

Для того, щоб стає все більш цілісним потрібно усвідомлювати себе сьогодення. Усвідомлювати свої частини. Саме це і наближатиме Вас до цілісності, а не читання книжок чи нескінченні розмови про вищу. Саме глибоке розуміння себе відкриє доступ до розуміння того, хто Ви є. Звичайно, крім цього добре, якщо Ви розумієте, як влаштована особистість людини, з яких елементів вона полягає, в якій послідовності вона розвивається, які стадії розвитку проходить. Це все пришвидшить процес розвитку.

Ключ до усвідомлення і полягає в тому, щоб зрозуміти, що ви це не ви насправді. Вам у дитинстві дали десяток переконань, навчили діяти і думати так чи інакше, дали готові рецепти життя та успіху. Ви створили у 3-5-річному віці свою модель життя, асоціювалися з цими програмами та картами та думаєте, що це і є ви. Але усвідомлення — це вихід за межі цих програм, щоб зрозуміти, що це і є дурна програма вашого життя, яку ви отримали в дитинстві і яку можна змінити і переписати.

Шлях до єднання:

Виходить, що диференціація людини починається з раннього дитинства і стартує саме з субчастин, тобто. дрібної моторики, емоцій. Далі дитина освоює частини - як ходити, говорити, отримувати те, що хочеться. Далі, за ідеєю, йде рівень субособистостей і ідентичностей, які дозволяють людині успішно вписатися в суспільство, але в більшості випадків цього не відбувається, або дуже слабкою мірою. Людина залишається на рівні частин і субчастин, більш удачливі створюють-таки собі ідентичності та субособистості начальників, дружин, матерів, тат і на цьому список закінчується.

Шлях до надособистісного стану єдності таки лежить через усвідомлення і пізнання себе, як субчастин, як частини, як субособистості, як ідентичності і перше Я.

Тут і вся складність. Потрібно пізнати себе, як різні частини, на різних рівнях розвитку, а далі тут і полягає найскладніший момент - відмовитися від цієї ілюзії, що це справжнє Я і піти далі. Таким чином, поступово, у міру зростання людини за рівнями свідомості, вона стає все більш цілісною. Це відбувається плавно і не поспішаючи. А після цього повне злиття в єдине ціле. Тому що саме так можна прийти до своєї індивідуальності – розкриваючи свою унікальність та геніальність, а через неї – до своєї Самості, Сутності та Душі.

На цьому все. До нової зустрічі. З повагою Дмитро Потєєв.