Як припинити самобічування і самоїдство?
Самобічування - це проблема? Знайомо: "Я знову все зіпсував", "Інші справляються, а я ні".
Ці фрази звучать у голові так часто, що стають чимось звичним. Самобічування проявляється, коли ви лаєте себе за кожен промах, помилку, за те, що просто не виправдали чиїхось очікувань.
Що таке самобічування?
Уявіть, ви припустилися невеликої помилки у звіті, але замість того, щоб спокійно виправити її, починаєте подумки повторювати:
"Я безвідповідальний, як я міг так безглуздо помилитися? Усі подумають, що я некомпетентний".
Вам зробили зауваження на нараді, самобічування - це постійне прокручування: "Тепер мене точно вважають нікчемним співробітником. Це ганьба".
Чим може загрожувати самобічування?
Сучасне суспільство орієнтоване на успіх. Ідеальні образи, досягнення змушують людей прагнути недосяжних стандартів. Помилки сприймаються як провал.
Самобічування як результат постійного зіставлення своїх досягнень з успіхами оточуючих породжує відчуття неспроможності.
Особисті помилки, неприємні події в минулому формують звичку звинувачувати себе (самобичування) за будь-які неприємності в майбутньому.
Наслідки самоїдства руйнівні для психіки, оскільки самобичування підриває впевненість, знижує самооцінку, може призвести до серйозних психологічних проблем, таких як тривожні розлади або депресія.
Самобічування в психології: що це? як позбутися?
Самобічування - це надмірна критика себе за помилки, таке самоїдство за слабкості, недоліки. Самобічування - внутрішній діалог, де власна поведінка, вчинки, думки оцінюються виключно негативно. Самобичування психологія називає аутоагресією, заподіянням шкоди собі.
Самобічування - камінь на душі, який ми самі кладемо у свій рюкзак. Спочатку здається, що це спосіб стати краще, але рюкзак стає важчим, а шлях до успіху - довшим, складнішим.
Самобичування - це внутрішній процес, за якого людина звинувачує, критикує себе за реальні або уявні помилки.
Самобічування вирізняється надмірністю.
Після конфлікту ви думаєте: "Це я все зіпсував. Якби я був спокійнішим, уважнішим, цього б не сталося".
Забули привітати друга зі святом, починаєте звинувачувати себе: "Я - жахливий друг".
Самобичування - це постійне прокручування подій, де ви "зробили погано".
Після презентації ви починаєте думати: "Чому я не розповів про ту важливу деталь? Усі тепер вважають, що я бездарний".
Сказали дитині різке слово в момент роздратування, потім думаєте: "Яка я погана мама/тато. Що, якщо я зіпсував дитині психіку?"
Самобичування - це надмірна самокритика, звинувачення, осуд.
З'їли кілька цукерок, кажіть: "Я слабак. Я ніколи не зможу привести себе у форму".
Самобічування часто супроводжується почуттям сорому, внутрішнього напруження.
Запізнилися на зустріч, переконані: "Я безнадійна людина".
Звичка надмірної самокритики може переростати в самобічування, блокувати внутрішній комфорт, радість. Щоб уникнути цього, важливо усвідомлювати, що ваші думки не відображають реальність.
Причини самоїдства. Чому виникає самопоїдання?
- Низька самооцінка. Люди, схильні до самопоїдання, часто не вірять у власну цінність, значущість.
- Надмірний перфекціонізм. Що таке самоїдство для перфекціоніста? Болісні переживання навіть за незначні недоліки. Адже ви хочете бути ідеальним!
- Потреба в контролі. Самопоїдання психологія пояснює зверненням агресії на самого себе в момент, коли ви відчуваєте, що ситуація вийшла з-під контролю.
- Виховання. Постійна критика в дитинстві формує звичку дорікати собі за все, що йде не за планом.
- Страх чужої думки - самоїдство, причини якого в прагненні сподобатися, уникнути осуду.
Самоїдство, психосоматика: як внутрішня критика впливає на тіло
Самоїдство - самокритика, за якої людина зациклюється на помилках, недосконалостях, внутрішньо "з'їдає" себе.
З погляду психосоматики, такі стани чинять значний вплив на фізичне здоров'я, оскільки емоції та думки безпосередньо пов'язані з тілесними процесами.
Наслідки самоїдства для здоров'я?
- Активізація стресу. Постійне відчуття провини, сорому, самобічування стимулює викид гормонів стресу (кортизолу, адреналіну). Стрес стає хронічним, погіршується функціонування організму.
- Пригнічення імунної системи. Самоїдство виснажує захисні ресурси організму. Ви стаєте вразливим перед вірусами, інфекціями.
- Накопичення психічного напруження. Самобичування - це емоційні переживання, які знаходять вираження в м'язових затискачах (у ділянці шиї, плечей, спини).
- Дисбаланс роботи внутрішніх органів. Постійне переживання негативних емоцій (самокопання і самобічування) спричиняє порушення роботи шлунково-кишкового тракту, серця, нервової, ендокринної систем.
Як бачимо, самоїдство руйнівне як для психіки, так і для фізичного здоров'я. Розуміння взаємозв'язку між емоціями та тілом - перший крок до поліпшення якості життя.
Як позбутися самобічування, бути задоволеним собою
Зрозумійте, що самобичування - це шкідлива звичка, яку можна і потрібно подолати.
Вчіться ставитися до себе з добротою, турботою. Навіть невеликі зміни у сприйнятті себе можуть дати великий результат.
- Першим кроком є усвідомлення проблеми. Шукайте шляхи, як піти від самоїдства.
- Практикуйте доброзичливість до себе. Поставте собі запитання: "Що б я сказав(ла) другу в подібній ситуації?" Спробуйте спрямувати такі ж слова на свою адресу.
- Ставте реалістичні очікування. Як припинити самоїдство? Прийміть, що ви не можете бути досконалим у всьому. Це нормально помилятися, вчитися, зростати.
- Замініть самокритику підтримкою. Замість "Я знову все зіпсував" скажіть: "Я намагаюся, у мене обов'язково вийде".
- Проявіть емоції. Напишіть свої переживання на папері, обговоріть їх із близькими людьми. Це допоможе знизити напругу, припинити самоїдство. Як позбутися звички "гризти" себе?
- Дивіться на ситуацію об'єктивно. Поставте собі запитання: Чим мені реально загрожує ця помилка? Чи важливо це буде через місяць або рік? Як би я поставився до друга в такій ситуації?
- Практикуйте mindfulness. Будьте присутні в моменті, не зациклюючись на минулому. Практики медитації, усвідомленості допоможуть справлятися з негативними думками, тренують навичку, як перестати займатися самобічуванням.
Вчіться помічати свої успіхи, прощати собі промахи, підтримувати себе в складні моменти.
Ставтеся до себе так, як ви хотіли б, щоб ставилися до вас оточуючі.
Самобичування - це не слабкість, а звичка, яку можна змінити.
Не кожна подія у вашому житті пов'язана тільки з вашими діями, іноді найкраща стратегія - просто прийняти те, що відбувається, зробити висновки, рухатися далі.
До нових зустрічей! З повагою Дмитро Потєєв.
Інші цікаві статті:
