Драматичний трикутник карпмана - повна модель виходу з проблемних стосунків

Вам подобаються ваші взаємини з іншими людьми?

Стосунки з іншими людьми пронизують усе наше життя. Ми щодня з кимось спілкуємося, регулярно стикаючись із драмами і конфліктами. У когось вони частіші, у когось рідші, але, так чи інакше, конфлікти виникають скрізь: удома, на роботі, у магазині, на вулиці, в автобусі, у соцмережах... Ми часто не розуміємо, як так знову сталося, що ми знову потрапляємо в якісь суперечки та розбірки.

Скажіть тільки чесно: ви прагнете спокійного та комфортного життя з близькими та рідними? Вам набридло постійно вирішувати чужі проблеми? Ви не хочете "дружити" проти колег на роботі? Не бажаєте розбороняти сперечальників, які потім у всьому звинуватять вас? Думаю, що так.

А знаєте, чому виникають "Проблемні взаємини"? Тому що ви неусвідомлено стаєте учасником драматичного трикутника карпмана. І найголовніше, що довше тривають "Проблемні взаємини" вдома, з рідними, з друзями, в колективі, то сильніше вони "консервуються" в рамках звичних ігрових сценаріїв і ролей. Ось і виходить, що драматичний трикутник карпмана, який ми неусвідомлено обираємо для себе, стає нашою кліткою, простором для маніпуляцій, де живе страх, роздратування, почуття сорому, провини і розчарування.

Взагалі трикутник карпмана - є найпоширенішою соціальною моделлю стосунків між людьми (в усьому світі), що була вперше описана Стівеном Карпманом, ще 1968 року. У цій моделі існує три ролі, які постійно відтворюються і перемикаються між жертвою, переслідувачем і рятувальником. Кожна з ролей, зрештою, неминуче веде до проблем у стосунках.

Думаю, ви помічали, що на конфлікти з різними людьми ми реагуємо по-різному: десь рвемося в бій і відстоюємо свої погляди, а десь намагаємося відсидітися, скаржачись на несправедливість долі. Це залежить від ролі, яка "вмикається автоматично" з огляду на конкретну ситуацію.

Проте ці "Драматичні ролі" вкладаються в образи жертви, рятівника і переслідувача. Де сценарій перебігу конфлікту завжди однаковий: людина відчуває після такої "Гри в трикутник" роздратування, психологічну виснаженість, втому, незадоволення отриманим результатом і життям загалом.

Знайоме, правда? А знаєте, чому так відбувається? Тому що щойно ви потрапляєте в трикутник карпмана, одразу ж його ролі починають вам диктувати: емоційні й тілесні реакції, сприйняття ситуації, послідовність дій, ким ви себе почуватимете тощо.

А найголовніше - ці всі процеси протікають без вашої на те згоди, бо коли ви "залипаєте в роль", починають працювати приховані механізми "Драматичного трикутника" (кожна роль має свою власну манеру спілкування, свої переконання, погляд на світ та інших людей, певний стиль мислення й поведінки).

У кожної людини є основна або найбільш знайома для неї роль. Коли вона вмикається - це той момент, у який ми починаємо створювати "Проблемні стосунки". І хоча все починається з якоїсь однієї ролі, але потрапивши в драматичний трикутник, ми завжди проходимо через усі три ролі (іноді за лічені хвилини або навіть секунди, причому багато разів на день). Давайте познайомимося з ролями...

Три причини проблем у стосунках:

1. Жертва завжди бачить причиною своїх проблем третю особу (агресора) або обставини, які, на її думку, до неї несправедливі. Зазвичай жертву супроводжують почуття жалості до себе, образи на оточуючих, відчуття власного безсилля і безпорадності. Себе в цій ролі людина вважає слабкою і беззахисною, вона постійно потребує чиєїсь допомоги та підтримки. Вона не хоче брати відповідальність на себе і самостійно розв'язувати проблеми, питання і завдання в житті.

Замість цього психіка жертви перемикається в режим "Пошуку винних". Через це вона інертна, не має сил, щоб покращувати своє життя і боїться будь-яких змін, бо налаштована тільки на погане. Жертва завжди скаржиться і шукає участі та співчуття. Цим вона заманює рятувальника, який скільки б він її не рятував - все одно залишається її боржником. Чому? Тому що, на її думку, їй усі і завжди винні.

У стані жертви у людини постійно виникають сумніви і страх, що нічого не вийде (психіка працює в режимі "Я слабкий і беззахисний, допоможіть мені"). Це формує пошукову поведінку "Потрібно знайти когось, хто про мене подбає". Але в якийсь момент жертві набридає бути слабшою і нижчою за рятувальника, і вона починає шукати способи відчути себе рівною, а краще - вищою за інших. У цей момент жертва перетворюється на Переслідувача.

2. Переслідувач - наступний режим функціонування психіки, в якому людина починає розповідати, кому і як жити, вона насаджує свої цінності, переконання, правила і принципи оточуючим. Їй потрібно домінувати над іншими, вказуючи, як правильно їм жити, про що думати тощо.

Прояв агресії може бути як словесним, так і фізичним. При цьому у своїх проблемах Переслідувач зазвичай звинувачує жертву. Почуття власної правоти, бажання домогтися справедливості та покарати винних - ось що рухає переслідувачем.

Цьому персонажу подобається дивитися на ситуацію зверхньо, це дає йому відчуття власної значущості та важливості. У цій ролі людина полюбляє карати і милувати, відчуваючи силу і владу. А для відстоювання своєї правоти вона використовує закиди, погрози, звинувачення, залякування, злість, агресію, гнів, роздратування або, наприклад, моралізаторство.

Девіз переслідувача: "Світ жорстокий і небезпечний, тільки сильні та безсердечні можуть у ньому вижити. Тому потрібно завдати удару перш, ніж інші зроблять мені боляче". Бажання влади, контролю і завжди бути правим - забирає багато сил, тому він часто почувається втомленим. Переслідувачу завжди потрібен хтось, хто буде винен, на кого можна вилити своє роздратування і невдоволення життям (причому, на його думку, він завжди правий).

Через це він часто перебуває в бойовій готовності, щоб завдати удару у відповідь (хоча за собою цього він зазвичай не помічає). Подібну поведінку можна легко побачити, поспостерігавши за іншими людьми. Якщо переслідувача запитати, чому він так чинить, то він скаже приблизно так: "Я просто намагався допомогти (Рятівник), а вони на мене напали (Жертва), тому мені довелося захищатися (Переслідувач)".

3. і нарешті, Рятівник. Спершу може здатися, що це - виключно позитивний персонаж. Насправді за рахунок "Порятунку жертви". По-перше, він закриває певні внутрішні потреби (наприклад, самоствердження). А по-друге, за рахунок "Порятунку когось" він може йти від своїх проблем, занурюючись у чиїсь, чужі.

Позиція рятівника категорична: доброта і співчуття - для жертви, ворожість і агресія - для переслідувача. Він відчуває задоволення від своєї ролі, вважаючи себе розумнішим і успішнішим за інших (бо він знає, як розв'язати проблему, а жертва ні). Може здатися, що він щирий і турботливий, але це не так. Їм рухає бажання самоствердитися і піднестися чиїмось коштом.

Їй потрібно когось рятувати для того, щоб почуватися важливою і потрібною. Це виникає через глибинне переконання, що його цінують тільки за те, що він може зробити для інших. Його найбільший страх у підсумку залишитися на самоті. Рятівник намагається стати незамінним для того, щоб уникнути цього. Ось чому порятунок інших - це така сама залежність, як алкогольна чи наркотична.

Перебуваючи в цій ролі, людина щиро вірить у свою доброту і думає, що вона герой. Але біда в тому, що з часом вона звикає рятувати, "вигорає" і починає відчувати агресію до тих, кого рятує. Тоді він може зізнатися, що оточуючі його жертви найчастіше невдячні, не цінують витрачених на них сил і часу.

Далі виникає відчуття використаності, зради та відчаю. Це підкріплює внутрішню впевненість у тому, що люди невдячні й егоїстичні. Він чекає, що отримає відповідь на виявлену ним турботу, але цього часто не трапляється і рятувальник перемикається або на жертву, або на переслідувача.

Як трикутник Карпмана деформує особистість людини?

Кожен із нас починає свій цикл за трикутником по-своєму. І незалежно від того, в якій ролі ми починаємо діяти, в кінцевому підсумку ми обов'язково потрапляємо в роль жертви - це неминуче. Тому що ці три сценарії складаються з певного набору переконань, звичок мислення і поведінки, через які ми починаємо бачити світ і якось із ним взаємодіяти.

Внутрішня механіка трикутника Карпмана призводить до того, що, врешті-решт: рятувальники вважають, що їхні потреби не мають значення, тож, лише рятуючи, вони вправі зближуватися з іншими. Їхня базова позиція: "Якщо я дбаю про інших достатньо добре і довго, то і мої потреби будуть задоволені іншими". Але, на жаль, для рятувальників - жертви, про яких вони піклуються, їм давати щось у відповідь не збираються.

Для жертви почуття провини і сорому часто використовується в спробі маніпулювати своїм рятувальником: "Якщо ви не допоможете, то я не впораюся". Жертви залипають у позиції безпорадності, тому вони проводять життя в пошуках свого Рятівника. Однак при цьому вони злі на них, бо їм доводиться дивитися на них знизу вгору (випрошувати).

Ну а переслідувачі вважають, що світ небезпечний, і використовують страх, агресію та залякування як інструменти для того, щоб поставити інших на місце. Їхній життєвий досвід говорить, що вони ні в чому не винні жертви в небезпечному світі, де інші завжди робитимуть їм боляче. Виживають найбільш пристосовані і їхній єдиний шанс - вдарити першим. Тому вони перебувають у стані постійної оборони.

Коли людина входить в одну з трьох ролей, її психіка починає працювати неефективно. Крім цього, роль, через яку ми найчастіше входимо в трикутник, стає значною частиною нашої ідентичності (тобто роль деформує нашу особистість під свої потреби). Тому що кожна роль - це свій особливий спосіб дивитися і реагувати на світ. Трикутник карпмана залишає глибокий слід у людині та визначає, які в неї будуть стосунки з іншими людьми.

Безкінченні ігри в трикутнику карпмана

Коли людина втягується в драматичний трикутник, у її житті починає виникати нескінченна кількість неприємних ситуацій, пов'язаних з іншими людьми. Давайте подивимося, які є варіанти і як можна потрапити в "Проблемні стосунки".

1. Три людини. По-перше, потрапити в трикутник можуть три людини. Це найпоширеніший і найчастіше розглянутий варіант. Уявіть ситуацію: є чоловік алкоголік і дружина цього алкоголіка, яка є переслідувачем чоловіка і, на його думку, постійно заважає йому вести подібний спосіб життя. Ще є друг алкоголіка (його товариш по чарці), він для нього є рятівником. І свою роль він реалізує через те, що пояснює товаришеві, що його дружина не розуміє, бо якби вона його розуміла, то він би, звісно, не пив би.

2. Дві людини. У наступному форматі трикутника можуть перебувати двоє - вони по черзі займають то одну, то іншу позицію по відношенню один до одного. Припустимо, у нас є чоловік, який, як і раніше, п'є, і жінка, яка намагається його рятувати. Рятувати в неї не виходить і вона стає переслідувачем. Починає на нього кричати: "Я через тебе найкращі роки спустила в унітаз. Я б могла б досягти ... Я могла стати ...".

Після цього вона перемикається на жертву, бо справді їй шкода цих років. Якісь можливості втрачено і вже щось точно не вийде у своєму житті зробити так, як вона могла б зробити, наприклад у свої 20 років. Точно так само чоловік по відношенню до неї, коли вона є рятувальником - він є жертвою. Йому незрозуміло, чому до нього чіпляються через випивку...

Або, наприклад, коли в нього не виходить грати роль жертви, то вже він перетворюється на переслідувача і починає казати: "Це я п'ю через те, що ти така, ти будь-якого мужика б довела до пияцтва". Потім знову перемикається на жертву і каже: "Я п'ю, тому що дружина у мене така". І так по колу.

3. Група людей. Так само в драматичному трикутнику може перебувати якась група людей. Наприклад, це можуть бути співробітники колективу, які разом із людиною ходять цим трикутником. Є досить поширена ситуація, коли в колективі дружать проти когось. Так само це можуть бути родичі або друзі, або, наприклад, кілька знайомих людей, які теж періодично перемикаються між ролями.

4. Людина сама з собою. І нарешті цим трикутником людина може ходити наодинці, пересуваючись із позиції в позицію по ігровому полю, займаючи різні позиції щодо себе. Наприклад: "Я жертва, тому що в мене нічого в житті не вийшло. Я ніколи і ні з чим не впораюся, час згаяно, можливостей немає, не варто навіть пробувати. Усі ці мрії, цілі та плани - вони для когось іншого, але тільки не для мене".

Потім він може переключитися на переслідувача (починає собі говорити всякі гидоти, знецінювати свої досягнення, займатися самобичуванням і критикувати): "Зберися ганчірка, скільки можна киснути, що руки з дупи виросли? Швидко пішов і зробив".

І так само ми можемо грати по відношенню до себе роль рятувальника. Наприклад: "Ну звісно в мене немає такого рівня успіху в житті, як в інших, тому що ... (чоловік п'є). От якби ... (чоловік не пив) ... Ну нічого, зате в мене ... (є дитина)" ... Тобто в ролі рятівника людина завжди себе виправдовує і рятує.

Хто закрив вам доступ до здорових стосунків?

Найфантастичніше, що в драматичному трикутнику ви можете одночасно перебувати у всіх трьох ролях. Тому що на всіх прикладах, які ми розглянули, досить складно провести межу: де переслідувач, де Рятувальник? А де жертва?

Тому трикутник Карпмана це унікальна соціальна модель взаємодії, де ви можете перебувати як одночасно у всіх трьох ролях, так і в кожній по черзі. Ви можете входити в одну роль і перемикатися між іншими ролями через хвилини, години, дні, тижні, місяці, роки і навіть десятиліття. При цьому залучаючи оточуючих людей до цих прекрасних і захопливих рольових ігор.

Наприклад: сьогодні він буде жертвою, а я його буду великодушно рятувати коштом своїх ресурсів. Завтра я зрозумію, що ресурсів я дав занадто багато і почну ображатися через те, що вона не повертає те, що мені треба. І почну з цього приводу її переслідувати. Після того, як я її переслідую, я, напевно, знову почну або бути жертвою, або рятувати.

Найчастіше подібні рольові моделі вмикаються і програються не усвідомлено. Тобто людина навіть не розуміє, що відбувається, або може, розуміє, але нічого зробити не може. А все чому? Тому що базова, зрозуміла і роками обкатана модель взаємодії з іншими людьми (трикутник Карпмана) щільно зміцнилася в психіці.

Людина не може, не будучи носієм іншої моделі мислення і поведінки, взаємодіяти з людьми якось по-іншому, окрім знайомої моделі (трикутника Карпмана). Тому людина, яка ходить за трьома вершинами трикутника, в партнерство, ніколи не обере собі людину, яка сповідує іншу (здорову, ефективну) рольову модель мислення і поведінки. Відповідно психіка несвідомо буде шукати тих, хто перебуває в жертві, хто переслідує або рятує.

Чому ви відштовхуєте здорових людей?

Якщо уявити людину, яка перебуває всередині трикутника Карпмана, і людину, яка взаємодіє за межами трикутника (у здоровій моделі стосунків), то їхня взаємодія буде схожа на магніти з однаковими полюсами. Тобто, по-перше, ці люди практично не перетинаються, а якщо й перетинаються, то і та, і інша намагається якнайшвидше цей перетин звести до нуля. Тому що людині, яка перебуває всередині трикутника, їй нема про що взаємодіяти з людиною, яка перебуває поза цією моделлю.

Те ж саме стосується людини, яка звикла до іншої моделі побудови стосунків. Вона не розуміє, як розмовляти, як домовлятися, як взаємодіяти з людиною всередині трикутника. У неї немає мотивації і бажання взаємодіяти з позиції жертви, переслідувача або рятувальника.

Саме тому часто люди кажуть: "Хочу вийти з проблемних стосунків", "Хочу перестати будувати стосунки з токсичними людьми, але таке відчуття, що навколо одні токсичні". Так, справді в їхній реальності вони бачать і притягують тільки таких людей. Тому що коли ви перебуваєте всередині трикутника Карпмана - ви не бачите і не помічаєте інших моделей стосунків.

Важливо зрозуміти, що коли людина поважає себе, цінує інших, коли вона вміє правильно взаємодіяти з собою і з іншими (домовляється, просить, пропонує, а не вимагає). Тоді вона просто не ведеться на маніпуляції, їй не потрібні проблемні стосунки, бо така людина звикла до чистої, прозорої та взаємовигідної взаємодії.

Що цікаво більшість людей (жертви, переслідувачі, рятувальники) називають таких людей "Токсичними". Але якщо розібратися в суті питання, то з подивом ми виявимо, що дуже часто люди "Не токсичні моделі поведінки називають токсичними". Просто тому що вони так не вміють, не знають і не розуміють, як можна спілкуватися й домовлятися без маніпуляцій, претензій, звинувачень, скандалів та іншої марної нісенітниці, що тільки заважає.

Здорові VS проблемні стосунки

Якщо ви хочете "Здорових стосунків" важливо вчитися розбиратися, бачити і розрізняти різні моделі взаємодії з людьми. Так само важливо усвідомити, що часто - те, що ми звикли вважати "Токсичною поведінкою" - насправді не токсична, а просто поки що поза нашою моделлю розуміння. Це відкриває доступ до "Вікна можливостей", які багато хто автоматично закриває.

І поки ви не вчитиметеся розрізняти різні моделі взаємодії з іншими людьми й опановувати їх, ви будете взаємодіяти "По старому", використовуючи неусвідомлено неефективні моделі, які сформувалися ще з дитинства. Які заважають жити, заважають будувати комфортні стосунки. І, тим не менш, з якими більшість людей автоматично (не замислюючись) проживають своє життя.

Тому якщо ви хочете стосунків із дорослими, адекватними, врівноваженими й радісними людьми (неважливо в якій сфері життя). Вам необхідно вийти з трикутника Карпмана, хоча для багатьох це буде не просто. Чому? Тому що якщо людина за кілька десятиліть звикла думати і діяти по одному, їй знадобиться час, щоб поміняти свій мозок. Але це того варте, якщо ви нарешті наважитеся прибрати млин, який крутиться по одному і тому ж колу і формує "Проблемні стосунки".

Трикутник карпмана крізь тисячоліття:

Насправді трикутник Карпмана описаний у величезній кількості джерел: це і казки, і література, і мультфільми, і фільми. Згадайте простий сюжет класичних казок, які ми всі знаємо з дитинства: є якась красуня в біді, по-любому є лиходій, ну і звісно куди ж без героя, який рятує принцесу, страчує лиходія. А тепер вдумайтеся, будь ласка, яка величезна кількість казок побудована на "Драматичному трикутнику Карпмана".

Або, наприклад, жіночий варіант, який чудово існує в жіночих сім'ях, де немає чоловіка: є якась мачуха, є батько (який начебто нібито є, а начебто нібито його й нема). Є падчерка і обов'язково прекрасна фея - хрещена, яка вирішує всі проблеми. Причому, посил казки: "Що гіршим буде твоє життя, (що більшою жертвою ти станеш), то більше фея хрещена почне перетворювати твоє життя на казку. Побігли мурашки? Виникло осяяння? Ще ні, добре поясню ...

З дитинства дитина як губка вбирає (без критичного осмислення) різноманітні рольові моделі, принципи, правила, як себе поводити, як узагалі взаємодіяти з іншими людьми (зокрема й із протилежною статтю). А тепер вдумайтеся, на скільки інформаційна база, на якій ми всі виросли, пронизана "Драматичними стосунками"... Ось вам і відповідь, чому практично у всіх у сучасному світі "Проблемні стосунки".

Мільйони чоловіків і жінок виросли на подібних казках, притчах, історіях, мультиках. У всіх нас було спільне інформаційне поле, яке запрограмувало на глибинному (рефлекторному, автоматичному рівні) принципи і правила взаємодії у стосунках. Ми всі були вирощені на цих казках, де є принцеса в біді (жертва), лиходій або чудовисько (переслідувач) і якийсь герой, який її рятує (рятувальник). Ось яка "Норма стосунків" закладена у вас у психіці як базова модель.

Глибинний страх виходу з драматичного трикутника:

Подібні герої творів чудово виконували свої функції та завдання. Кожен зайнятий своєю справою, кожен відіграє свою роль. Без них би казки не було. І ми зараз усе це чудово розуміємо. А тепер скажіть тільки чесно, вам стає зрозуміло, чому людині страшно виходити з трикутника Карпмана, ні? Все просто, тому що в психіці є чітке розуміння, що тоді не буде казки! Плюс альтернативної моделі просто немає (як думати і діяти по-іншому, не зрозуміло).

Психіка давним-давно засвоїла і навчилася "Злаштовувати пазли з проблемних ролей". Тобто для психіки все просто і зрозуміло: якщо є ось такі ролі - значить, є казка. А якщо ролі не відіграються - значить, казки немає. А казку всі хочуть. Ми це все ввібрали і засвоїли в ранньому віці. І відповідно виростаючи на яскравих казкових прикладах, виростаючи на конкретних рольових моделях, ми в реальному житті шукаємо людей "Пазлики головоломки", для того, щоб у нас у голові склалася картина, яку впровадили в психіку.

І не важливо, 20 - 30 - 50 років людині, її психіка, як і раніше, хоче скласти знайомі з раннього віку пазли. І якщо людина не "Вичистила стару програму - Трикутник Карпмана", то вона не зможе встановити нову (доти, доки стару не видалить).

А чому так складно видалити стару і встановити нову? Тому що ми бачимо дуже мало реальних прикладів того, якими можуть бути здорові стосунки (поза трикутником карпмана). Людині просто ніде взяти знання про те, як можна вибудовувати стосунки, не граючи в "Жертву, переслідувача або рятувальника". Тому більшість із нас не знають, як можна усвідомлено, комфортно й ефективно взаємодіяти з рідними, близькими, колегами, партнерами. У багатьох у цьому величезні прогалини, які хотілося б заповнити, але не зрозуміло як...

Чому мало якісної інформації в інтернеті?

У дорослому житті ми часто не вибираємо здорову рольову модель. Зокрема, тому що в нас такої моделі просто не було в дитинстві. Зокрема, тому що суспільство заохочує токсичні моделі стосунків. Тільки подивіться, як з усіх боків пропагуються "Драматичні стосунки". Не вірите? Поспостерігайте ...

Ми це бачимо у фільмах, серіалах, у новинах. Ми постійно спостерігаємо, як люди роками ходять усередині "Драматичних трикутників" і нам подобається за цим стежити... Чому? Тому що це знайома гра. Але рано чи пізно настає момент, коли хочеться вийти з цього трикутника, але не зрозуміло як це зробити...

І модель трикутника карпмана працює як годинник роками і десятиліттями, для багатьох вона залишається невидимою кліткою. Бо не зрозуміла суть ролей, не зрозумілі приховані механізми їхньої роботи. На жаль, доступною мовою "Повну модель трикутника Карпмана" практично ніхто не розповідає (бо не знають). А натомість у більшості випадків є просто: опис ролей з прикладами, як ці ролі змінюються і все...

Але чому ж немає "Повного опису моделі"? Усе просто: тому що, для того, щоб справді якісно і глибоко розібратися в якійсь моделі, потрібна певна професійна підготовка (знання, навички, вміння моделювати і формувати моделі, потрібно витратити час і сили, а багатьом психологам і тренерам цього робити ох як не хочеться).

На ваше щастя, вам не потрібно витрачати час і сили на розробку, систематизацію та структурування інформації в зручному вигляді. Тому що для того, щоб не потрапляти в "проблемні стосунки", вам достатньо пройти навчальну програму "ДРАМАТИЧНИЙ ТРИКУТНИК КАРПМАНА" і просто виконувати вправи, які в ній розібрані.

Як перестати вляпуватися в проблемні стосунки?

Іноді для того, щоб вийти з трикутника Карпмана і зробити вирішальний крок, людям потрібно ціле життя. Звичайно, це можна зробити набагато швидше. Для цього необхідно і достатньо знати технологію і просто слідувати їй. Нижче розписано ключові кроки, які вам достатньо буде зробити, щоб здобути свободу і вибудовувати "Здорові стосунки".

Отже, як вибратися з "Проблемних стосунків"?
1) Усвідомити, що ви залучені в деструктивні стосунки, які не приносять радості, задоволення і розвитку;
2. визначити вашу ключову роль. Хто ви зараз, ким найчастіше ви буваєте з іншими: Жертва, Переслідувач або Рятівник?
3. Зрозуміти, які вигоди ви отримуєте, граючи ті чи інші ролі, і знайти інші джерела їх отримання;
4. Детально розібратися, як і завдяки чому працює кожна роль і загалом модель "Драматичного трикутника";
5. Прийняти для себе тверде рішення вийти за межі драматичного трикутника Карпмана;
6. Підібрати для себе інструменти для переходу з моделі трикутника в здорову модель стосунків;
7. Поступово вчитися по новому взаємодіяти з людьми з нових ролей (слідувати новим принципам, правилам мислення і поведінки);
8. Розвивати навички побудови та підтримки "Здорових стосунків" і радіти життю.

Якщо ви не хочете витрачати дорогоцінний час життя (місяці й роки) і сили на самостійне вивчення того, як ви потрапляєте в "Проблемні стосунки". А натомість налаштовані швидко розібратися з цими етапами, тоді чекаю на вас у навчальній програмі "ДРАМАТИЧНИЙ ТРИКУТНИК КАРПМАНА".

Пройшовши програму:

- ви, нарешті, зможете позбутися "Проблемних стосунків" і навчитеся уникати небажаних конфліктних ситуацій;
- ви зможете налагоджувати близький, теплий і довірчий контакт із важливими для вас людьми;
- ви отримаєте зрозуміле, просте і доступне пояснення "Повної моделі трикутника Карпмана", без незрозумілих слів і зайвої термінології;
- ви заощадите час життя, тому що вам не потрібно буде самостійно перечитувати талмуди книжок, проходити безліч навчальних курсів і тренінгів, аналізувати і структурувати інформацію;
- ви перестанете бути параноїком і займати неефективні позиції (оборонну або прохальну).
- ви станете ще більш зрілою, приємною і врівноваженою людиною;
- ви перестанете сприймати сказані вам слова як спробу вас зачепити або образити;
- ви отримаєте конкретні інструменти (методики і вправи), для виходу з трикутника Карпмана;
- ви зможете прибрати непорозуміння зі співрозмовниками і радіти дорослому, конструктивному спілкуванню;
- ви дізнаєтеся як грамотно і красиво виходити з непотрібних вам ігор, особливо, якщо вам їх активно нав'язують;
- ви зможете ділиться з рідними і близькими своїми потаємними думками і почуттями, без побоювання виникнення проблем у стосунках;
- ви зрозумієте як стати цікавою життєрадісною людиною, з якою хочуть спілкуватися і дружити;
- ви навчитеся швидко відстежувати і визначати, які ролі вмикаються у вас і оточуючих. І в які ігри вас запрошують зіграти інші люди;
- ви нарешті забудете "Відчуття недомовленості", коли доводиться не договорювати або просто мовчати, щоб не було скандалу або конфлікту;
- ви навчитеся формувати комфортні стосунки, без застосування маніпуляцій;
- ви навчитеся грамотно працювати з кожною вершиною трикутника: Жертва, Переслідувач і Рятівник;
- ви дізнаєтеся різні стратегії виходу з драматичного трикутника і дізнаєтеся про важливі принципи і правила виходу;
- ви дізнаєтеся, як не бути затягнутим у трикутник Карпмана і що робити, якщо це все-таки сталося;
- ви зможете уникати нікому не потрібних конфліктів, сварок і скандалів;
- ви дізнаєтеся, які бувають альтернативні позиції та ролі, більш ефективні та продуктивні;
- ви зможете проаналізувати різні реальні приклади з практики психологів по роботі з цією темою;

І багато чого ще, це лише мала частина позитивних змін, які на вас чекають після проходження програми.