Грамотне лікування тривожності

У сучасному світі факторів, через які людина може турбуватися, та нервувати величезна кількість та їх чисельність постійно зростає. Але є один дуже важливий нюанс, який поділяє нормальну, можна сказати, природну тривожність від патологічної.

Тобто якщо узагальнити, то можна виділити один основний критерій, який ви легко можете застосувати і зрозуміти тривожна ви людина, або з вами все нормально.

Отже, що це за критерій? Він дуже простий – якщо ви турбуєтеся рідко з об'єктивних, конкретних причин і рівень вашої тривожності не зашкалює – тоді з вами все нормально, у вас просто спрацьовують природні механізми регуляції психіки та фізіології.

Тобто якщо ваш природний емоційний фон - це спокійний приємний комфортний психоемоційний стан, але іноді бувають сплески негативних емоцій.

Або ви через щось переживаєте тому що, наприклад, можуть бути якісь серйозні наслідки ваших вчинків. Тоді це адекватна реакція організму, яка виникає як відповідь на якусь стресову ситуацію.

Але якщо ви турбуєтеся практично кожен день, причому особливо немає ніяких для цього значних приводів, тоді швидше за все у вас підвищений рівень тривожності.

Коли тривожність починає заважати жити нормально?

З одного боку можна сказати, що занепокоєння, сумніви і страх це невід'ємні атрибути активного життя.

Для звичайної людини цілком природно відчувати занепокоєння, наприклад, з приводу майбутньої співбесіди на роботу. Або відчувати тривогу з фінансових питань після несподіваних витрат.

Але якщо хвилювання завжди присутні в житті і заважають вам нормально жити і відпочивати, тоді, потрібно знати як грамотно вирішувати цю проблему.

Людина у якої підвищений рівень тривожності майже завжди відчуває занепокоєння, нервозність і напруженість. Тобто почуття тривожності стало фоновим станом, в якому знаходиться людина.

Наприклад, якщо взяти якусь фобію, то при фобіях в основному страх пов'язаний з конкретним предметом або об'єктом. Наприклад: людина побачила павука і в неї виникає страх, у грудях стискується і хочеться втекти. Якщо павука немає, то людина почувається добре і не переживає.

А ось у людини з підвищеним рівнем тривожності занепокоєння та сумніви виникають з найменших приводів і поширюється на всі аспекти її життя.

Наприклад: випадково сказане слово начальника, що справи на фірмі не розвиваються, призводять до негативних думок, що людину неминуче звільнять.

Або дзвінок другові чи родичу, на який той не відразу відповів або передзвонив через деякий час, можуть викликати думки та тривогу про те, що щось погане неминуче сталося.

Або наприклад людина виконує свої повсякденні справи, відчуваючи при цьому фонове занепокоєння і напругу, навіть якщо немає причин турбуватися.

Як виявляється «нормальна» тривога:

• Тривога та занепокоєння не заважають вашому повсякденному життю та роботі;
• Ви здатні контролювати вашу тривогу;
• Тривога, яку ви відчуваєте, не спричиняє значного стресу;
• Ви турбуєтеся про конкретну обмежену кількість реальних речей;
• Ваше занепокоєння проходить за невеликий проміжок часу.

Як проявляється Генералізоване тривожне розлад (ГТР):

• Тривога та занепокоєння заважають вам працювати, вести повсякденне життя, втручаються у ваші особисті стосунки, ви не можете контролювати вашу тривогу;
• Ваше занепокоєння викликає сильну напругу та стрес;
• У вас постійно присутні думки, які викликають тривогу, ви практично не можете від них відключитися. Ці думки займають усю вашу голову, вони знову і знову повторюються;
• Ви турбуєтеся про різні речі, і передбачаєте лише найгірший розвиток ситуації;
• Ви можете надмірно турбуватися про ті речі, ймовірність події яких занадто мала або відчувати напругу, занепокоєння, тривогу протягом дня, без видимої на те причини;
• Можуть виникати метушливість, м'язові напруження, тремтіння, неможливість розслабитися, пітливість, тахікардія, сухість у роті;
• Перфекціонізм, надмірна самокритика, страх зробити помилку, зробити щось не так;

Всі ці симптоми можна розділити на емоційні, поведінкові та фізичні:

• Емоційні ознаки. Постійне занепокоєння, тривога; Ви не можете перебувати в невіданні, намагаєтеся контролювати ситуацію та майбутні події; Безпідставні страхи чи побоювання; Складності чи неможливість концентрувати увагу; Відчуття напруженості та нервозності; Очікування найгіршого розвитку подій; Підвищена дратівливість; Неможливість спокійно сидіти дома; Пошук ознак небезпеки; Спустошеність; Велика кількість думок важко зупинити розумовий процес.
• Поведінкові симптоми. Складність чи неможливість розслабиться чи перебування на самоті; Складність концентрації уваги, зосередженості; Відкладання виконання певних речей, через почуття, що ви розбиті, втомилися; Уникнення ситуацій, в яких виникає тривога.
• Фізіологічні симптоми. Прискорене серцебиття; Збільшене потовиділення; Розлад шлунку; Задишка; Запаморочення; Тремор та/або тремтіння кінцівок; М'язове, почуття напруги, напруга або гіпер тонус м'язів у тілі; Підвищена втома; Безсоння, проблеми зі сном.

Як мозок починає працювати проти вас?

Людина з підвищеним рівнем тривожності постійно себе накручує там, де людина без тривожності навіть не звернула б увагу. Або спокійно вирішила б питання і пішла далі.

Чому так відбувається? Тому що в мозку є два фізіологічні механізми, які безпосередньо пов'язані з підвищеною тривожністю.

1) Перший механізм працює як сортувальник вхідних сигналів. Тобто всі візуальні, аудіальні та кінестетичні сигнали з навколишнього світу розпізнаються та інтерпретуються мозком. І відповідно поділяються на небезпечні та безпечні.

2) А другий механізм працює як підсилювач цих сигналів. Це необхідно для того, щоб людина не пропустила небезпечні сигнали і змогла вижити. Тобто другий механізм посилює в десятки разів початковий сигнал про небезпеку, щоб всі захисні функції організму мобілізувалися про всяк випадок.

Наприклад: а раптом знадобиться тікати, захищатися чи нападати чи ще щось. Ось навіщо організм має бути у стані готовності.

Як тривожність спотворює реальність та формує “небезпечне життя”?

У принципі ці механізми дуже корисні та ефективні для організму, якби не одне але… У людини з підвищеним рівнем тривожності обидва механізми працюють неправильно.

Чому? Тому що, наприклад, якщо у звичайної людини більшість повсякденних життєвих ситуацій позначаються як безпечні і приносять задоволення. То у тривожної людини ці ж сигнали розпізнаються як небезпечні та приносять дискомфорт.

Наприклад: хтось підійшов запитати час – для тривожної людини це небезпека. Або дівчина посміхнулася – мозком цей сигнал розпізнається як небезпечний та зростає рівень тривоги. Або людина їхала на таксі їй не додали здачу – її мозок це інтерпретував як небезпеку.

Тобто безліч звичайних ситуацій у житті позначаються як небезпечні. Плюс до цього спрацьовує другий механізм і будь-яка дискомфортна ситуація збільшується в десятки, якщо не в сотні разів і відповідно рівень стресу з яким повинна впоратися психіка і тіло теж істотно зростають.

Що відбувається з психікою та мозком під впливом тривожності?

І в результаті звичайні, прості, життєві ситуації для такої людини стають непереборною перешкодою. Чому? Тому що порушено роботу двох механізмів, які ми розібрали. До чого з часом призводить збій цих двох механізмів?

З одного боку, психіка тренується все частіше і швидше розпізнавати потенційно небезпечні ситуації в житті. Таким чином змінюються фільтри сприйняття – тобто на що людина звертає увагу.

А з іншого боку в мозку проростають потужні нейронні ланцюги, щоб проводити сильні сигнали, які вже у людини сформовані. Це потрібно, щоб сигнали ще швидше бігали, щоб мозок ще швидше міг реагувати на потенційні небезпеки.

І таким чином людина сама себе тренує жити у небезпечному світі. Завдяки підвищеній тривожності її мозок вже навчений знаходити, помічати та посилювати небезпечні сигнали.

Таким чином, формується петля негативного досвіду. Яка з роками стає все тугішою і сильнішою якщо з цим нічого не робити.

І що найцікавіше, там де мозок звичайної людини взагалі не помітить жодних потенційних загроз. Мозок тривожної людини мало того, що знайде купу небезпек, але і плюс до цього він кратно перебільшить ці небезпеки в десятки якщо не в сотні разів.

Ось у такому складному, небезпечному та непередбачуваному світі починає жити тривожна людина. Ще раз наголошу, в більшості ситуацій - це тільки “Суб'єктивна небезпека”, якої найчастіше насправді немає.

Але навіть якщо і є якась небезпека, то у тривожної людини реакція у відповідь психіки найчастіше просто не адекватна - простіше кажучи “Надмірно сильна”.

Тривожність - вірус, який поширюється по всьому організму.

Крім цих змін на рівні психіки та мозку, згодом так само відбуваються зміни на рівні всього організму. Тобто тіло починає підлаштовуватися під психіку.

Наприклад: під тривожну психіку підлаштовується робота центральної нервової системи, підлаштовується робота ендокринної, вегетативної нервової системи, робота м'язів і т. д. Тобто змінюються всі реакції організму та реакції залоз внутрішньої секреції.

Так само кількість стресових гормонів, що виробляється і потрапляє в кров, зростає. Це потрібно, щоб підвищити і прискорити час мобілізації організму у разі небезпеки.

Чому? Тому що "В очах тривожної людини" - світ небезпечне і непередбачуване місце. Відповідно, потрібно швидко реагувати на потенційні небезпеки. Загалом, формується вже біохімічний фундамент швидкої готовності організму реагувати на небезпеку.

Куди пропадає щастя?

Всі ці зміни ведуть до того, що така людина у своєму житті відчуває все менше і менше приємних емоцій, переживань та відчуттів. Тобто, кількість позитиву пропорційно знижується з рівнем тривожності.

Виходить, що щастя в житті в такої людини практично немає. Чому? Тому що організм людини поступово переналаштовується на отримання та обробку переважно лише одного негативу.

У результаті якість і рівень життя знижується, тому що людина сама того не розуміючи, поступово заганяє себе в петлю негативного досвіду.

Тобто очікуючи на постійну агресію та небезпеку з боку навколишнього світу психіка і тіло змушені обробляти всі ці негативні сигнали. Величезна кількість енергії витрачається на перетравлення негативу, а це з часом зношує організм і позбавляє життя фарб.

Зрозуміло, що нічого приємного в такому житті немає. І людині хочеться позбавитися від постійно заважаючого тривожного стану. І тут є два ключові напрямки роботи залежно від ступеня занедбаності тривожності.

Як позбутися психологічної та фізіологічної тривожності?

1) Якщо причини тривожності перебувають на психологічному рівні, ще не встигли опуститися на рівень фізіології. Тобто якщо тривожність слабка, тоді в цьому випадку якісна психотерапія допоможе пропрацювати і усунути коріння тривожності.

Психіка поступово перебудує свою роботу, в такий спосіб поміняються фільтри сприйняття. І ті сигнали, які раніше сприймалися як небезпечні, згодом сприйматимуться як безпечні.

Відповідно рівень тривожності знизиться, зміниться стан і людина зможе жити радісним та повноцінним життям.

2) А якщо тривожність вже опустилася на рівень тіла. Тобто вже сформувалася сильна соматизація. Або якщо коріння тривожності з самого спочатку лежали на фізіологічному рівні і вже спотворили роботу психіки та тіла. Тоді в цьому випадку лише психотерапією тут уже не допомогти.

В цьому разі вже потрібен грамотний комплексний підхід, який включає крім психотерапії правильно підібрані медикаменти, певні фізичні вправи, оздоровчі процедури, зміни у харчуванні і певні зміни у спосібі життя.

Тобто в цьому випадку вже потрібен цілісний підхід, який згодом поверне психіку та фізіологію до нормального режиму функціонування. Потрібне правильне переналаштування організму. І тоді людина поступово зможе кратно знизити рівень тривожності і насолоджуватися життям.

Але якщо в першому випадку можна розраховувати на швидкі результати. То в другому випадку на людину чекає кропітка тривала робота.

При якій не треба не гнати коней, а навпаки важливо дбайливо та акуратно повертати собі гармонійний стан роботи психіки та тіла. Тобто потрібний плавний поступовий підхід.

Ці обидва напрями роботи розібрані у програмі “Грамотне лікування тривожності”. Ця програма складається із двох блоків.

Два блоки програми:

- Перший блок присвячений теоретичним питанням того, як закладається тривожність. Також в цьому блоці докладно розібрано які техніки, вправи і в якій послідовності необхідно і достатньо виконувати, щоб опрацьовувати легкий і середній ступінь тривожності.

Тобто в першому блоці програми розібрано, як необхідно знаходити і грамотно працювати з ядром тривожності. Щоб змінювати механізми роботи психіки та усувати причини тривожності.

- У другому блоці програми розібраний комплексний підхід, без якого вже не впоратися, якщо у людини сильна тривожність і вже відбулася соматизація. Тобто вже можуть бути проблеми зі здоров'ям через тривожність і людина приймає медикаменти, наприклад нейролептики.

У цьому блоці розібрано такі питання як: профілактика та лікування тривожності, грамотна взаємодія з лікарями (тобто яких лікарів потрібно звертатися, як з ними спілкуватися, які аналізи потрібно при цьому здавати).

Також розібрані питання того які необхідно підключати фізіопроцедури та вправи та найважливіше у який період. Також які зміни в харчуванні потрібно робити і т. д. Загалом у другому блоці розібрано комплексний підхід для лікування серйозного та більш важкого тривожного стану, який спрямований на зміну фізіології людини.

Так що якщо вам потрібна цілісна покрокова система позбавлення тривожності, тоді ви її знайдете в програмі "Грамотне лікування тривожності".

Пройшовши цю програму Ви:

• Дізнаєтесь, що таке тривожність і як вона формується;
• Усвідомите причину своєї тривожності та усуньте справжній корінь більшості ваших страхів та проблем;
• Ви зможете якісно і з гарантією опрацьовувати свої страхи таким чином, щоб вони вас більше не турбували;
• Зрозумієте, як спосіб життя впливає на тривожність і що необхідно в ньому змінювати.